АНОНС: круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти»

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту вже в пꞌятнадцятий раз відбудеться круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти». За ініціативи Українського центру вивчення історії Голокосту у співпраці з Goethe-Institut в Україні міжнародні експертки та експерти презентують та обговорюють актуальні теми та нові імпульси

27 січня о 10 годині відбудеться відбудеться круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

В цьому році в центрі уваги будуть аспекти культури пам'яті, передусім 80 роковин від початку Голокосту.

 

В офіційному відкритті заходу вшанування памꞌяті у приміщенні Goethe-Institut в Україні братимуть участь представниці і представники посольств Ізраїлю, Німеччини, Великої Британії, а також директор Українського інституту національної памꞌяті і директор Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Відкриття пройде в режимі онлайн; презентації і дискусії можна буде відслідковувати у соціальних мережах на наших каналах. Дискусія між референтами освітньої панелі та панелі культури памꞌяті відбуватиметься у студії в Goethe-Institut в Україні, що прилаштована для онлайн-трансляції. Результати наукових досліджень будуть представлені онлайн.

Ініціаторки та ініціатори особливо іноваційних та цікавих форматів культури памꞌяті, серед яких концепція проєкту PastFutureArt щодо вшанування памꞌяті жертв Шоа в Одесі, а також музично-театрального проєкт "Songs for Babyn Yar", що відбувся 7. грудня 2021 року в Києві, представлятимуть свої проєкти у форматі онлайн-презентацій і відповідатимуть на запитання.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.