АНОНС: круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти»

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту вже в пꞌятнадцятий раз відбудеться круглий стіл «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти». За ініціативи Українського центру вивчення історії Голокосту у співпраці з Goethe-Institut в Україні міжнародні експертки та експерти презентують та обговорюють актуальні теми та нові імпульси

27 січня о 10 годині відбудеться відбудеться круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти".

В цьому році в центрі уваги будуть аспекти культури пам'яті, передусім 80 роковин від початку Голокосту.

 

В офіційному відкритті заходу вшанування памꞌяті у приміщенні Goethe-Institut в Україні братимуть участь представниці і представники посольств Ізраїлю, Німеччини, Великої Британії, а також директор Українського інституту національної памꞌяті і директор Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Відкриття пройде в режимі онлайн; презентації і дискусії можна буде відслідковувати у соціальних мережах на наших каналах. Дискусія між референтами освітньої панелі та панелі культури памꞌяті відбуватиметься у студії в Goethe-Institut в Україні, що прилаштована для онлайн-трансляції. Результати наукових досліджень будуть представлені онлайн.

Ініціаторки та ініціатори особливо іноваційних та цікавих форматів культури памꞌяті, серед яких концепція проєкту PastFutureArt щодо вшанування памꞌяті жертв Шоа в Одесі, а також музично-театрального проєкт "Songs for Babyn Yar", що відбувся 7. грудня 2021 року в Києві, представлятимуть свої проєкти у форматі онлайн-презентацій і відповідатимуть на запитання.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.