У Національному музеї після реставрації виставлять вкрадену нацистами картину

У Національному музеї імені Тараса Шевченка у Києві виставлять відреставровану картину “Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною”, яка була вивезена нацистами з України в роки Другої світової війни

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

 

Відреставровану роботу художника Михайла Микитовича Паніна "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" (полотно, олія, 231×272 см, 1911 р.) презентують на виставковому проєкті "США – Україна. Історія однієї картини. Реституція. Дослідження. Реставрація" у Національному музею Тараса Шевченка за адресою Київ, бульвар Т. Шевченка, 12.

"Художнє полотно зображує епізод реальних історичних подій. У лютому 1565 року московський цар Іван ІV Грозний здійснив виїзд перед опричниною, започатковано для зміцнення царської влади в боротьбі з опозицією. Панін (1876–1963) працював над картиною під впливом ідей відомого художника Іллі Рєпіна – викладача Петербурзької академії мистецтв. 1913 року завершена картина "Таємний виїзд Івана Грозного" була передана до Катеринославського міського художнього музею (нині – Дніпровський художній музей) ", - ідеться у повідомленні МКІП.

У роки Другої світової війни полотно було незаконно вивезено нацистами під час окупації Дніпропетровська (1941–1943).

У МКІП підкреслили, що картина – пам'ятка образотворчого мистецтва, має вагоме історичне та художнє значення для дослідження історичного жанру в українському живописі першої половини ХХ ст.

Після завершення виставки полотно повернеться до Дніпровського художнього музею.

картина "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" була викрадена в часи Другої світової з художнього музею в тодішньому Дніпропетровську й вивезена з України.

Далі її історія обривається до початку 1960-х років, коли полотно було знайдене подружжям у купленому будинку в Коннектикуті. Про колишнього власника було відомо, що він емігрував до Штатів зі Швейцарії одразу після війни.

Весь цей час картина залишалася в будинку, й коли він був проданий вчергове в 1980-х роках, полотно опинилося у власності родини Трейсі.

Коли родина вирішила переїхати в менше житло, вони стали розпродавати деякі речі й у 2017-му звернулися до галереї "Потомак" щодо картини. Тоді й з'ясувалося, що це полотно Михайла Паніна, яке було викрадено під час Другої світової війни й вивезено з України. Подружжя вирішило повернути картину .

У січні 2020 року картину повернули в Україну. З того часу вона перебувала на реставрації.






Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.