У Польщі туристка із Нідерландів зробила нацистське привітання біля концтабору «Аушвіц»

Польща оштрафувала туристку з Нідерландів за нацистське вітання на місці колишнього концтабору «Аушвіц».

Про це повідомляє BBC.

 

29-річна жінка зробила цей жест перед брамою Arbeit Macht Frei ("Праця звільняє"). Охоронці помітили жінку прямо під час позування для фото, яке зробив чоловік. Поліція висунула їй звинувачення в участі в нацистській пропаганді. Прокуратура виписала штраф, жінка погодилась його сплатити (скільки саме — невідомо) і назвала цей вчинок "невдалим жартом".

Це не перший випадок затримання іноземців за пропаганду нацизму в Польщі — звинувачення, за яке можна отримати до двох років вʼязниці.

Так наприклад, у 2013 році двох турецьких студентів оштрафували і засудили за таке привітання до шести місяців тюремного увʼязнення з відтермінуванням виконання вироку на три роки.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.