Глава МЗС Німеччини у Києві заявила про німецьку відповідальність перед Україною

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок під час візиту до Києва заявила, що Німеччина несе відповідальність перед Україною у зв’язку зі стражданнями, які в минулому пережила українська держава.

Про це Бербок сказала у понеділок на брифінгу у Києві, повідомляє кореспондент "Європейської правди".

 

Бербок говорила про 30-річчя дипломатичних відносин між двома країнами та відзначила, що Німеччина стала першою країною, яка відкрила своє посольство в Україні. Вона сказала, що обом державам було б добре розвивати не лише відносини на дипломатичному рівні, але й взаємини між громадянами.

"Це стосується також і нашої німецької відповідальності. Ми, Німеччина, принесли так багато страждань вашій країні, на вашій території, і тому пов'язані вічною дружбою і солідарністю", - сказала Бербок.

Глава МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що на зустрічі обоє міністрів обговорили спільну історичну пам'ять.

"Тут є багато роботи, і ця робота, на наше переконання, має відбуватися на рівноправних засадах, у дусі спільної поваги один до одного", - сказав він.


Нагадуємо, що в грудні глава МЗС Німеччини Анналена Бербок визнала, що покаяння за воєнні злочини проти українців недостатньо присутнє у німецькій історичній свідомості.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.