Глава МЗС Німеччини у Києві заявила про німецьку відповідальність перед Україною

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок під час візиту до Києва заявила, що Німеччина несе відповідальність перед Україною у зв’язку зі стражданнями, які в минулому пережила українська держава.

Про це Бербок сказала у понеділок на брифінгу у Києві, повідомляє кореспондент "Європейської правди".

 

Бербок говорила про 30-річчя дипломатичних відносин між двома країнами та відзначила, що Німеччина стала першою країною, яка відкрила своє посольство в Україні. Вона сказала, що обом державам було б добре розвивати не лише відносини на дипломатичному рівні, але й взаємини між громадянами.

"Це стосується також і нашої німецької відповідальності. Ми, Німеччина, принесли так багато страждань вашій країні, на вашій території, і тому пов'язані вічною дружбою і солідарністю", - сказала Бербок.

Глава МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що на зустрічі обоє міністрів обговорили спільну історичну пам'ять.

"Тут є багато роботи, і ця робота, на наше переконання, має відбуватися на рівноправних засадах, у дусі спільної поваги один до одного", - сказав він.


Нагадуємо, що в грудні глава МЗС Німеччини Анналена Бербок визнала, що покаяння за воєнні злочини проти українців недостатньо присутнє у німецькій історичній свідомості.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.