Спецпроект

Через 77 років розслідувачі встановили, хто міг видати нацистам родину Анни Франк

Міжнародна група із близько 20 істориків, криміналістів та аналітиків назвала ім’я підозрюваного чоловіка, який видав нацистам сім'ю єврейської дівчини Анни Франк, що переховувалася в окупованому нацистами Амстердамі.

Про це повідомляє BBC.

 

За даними дослідників, йдеться про єврейського діяча в Амстердамі Арнольда ван ден Берга. Ймовірно, він "здав" родину Франк нацистам, щоб врятувати власну сім'ю.

Ван ден Берг був членом Єврейської ради Амстердама, органу, змушеного проводити нацистську політику в єврейських районах. У 1943 році його розформували, а членів відправили до концтаборів.

Проте команда дослідників встановила, що самого ван ден Берга не відправили до табору, і він продовжив жити в Амстердамі. Було також припущення, що член Єврейської ради підживлював нацистів інформацією.

Ба більше, у документах попереднього слідчого у справі про донос нацистам на родину Анни Франк вони знайшли копію анонімної записки, надісланої батьку Анни – Отто, в якій Арнольд ван ден Берг ідентифікувався як зрадник його сім'ї.


Як відомо, єврейська дівчинка Анна Франк народилася у Франкфурті-на-Майні в 1929 році. У 1933 році, з приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів, її родина була змушена тікати до Амстердама.

Але в 1940 році нацистська Німеччина напала на Нідерланди та окупувала цю країну. Почалися арешти євреїв, яких депортували в концтабори. З 1942 року родина Франк переховувалася в задній частині будинку на набережній Прінсенграхт, де розташовувався склад фірми, якою керував батько Анни Франк. Але в серпні 1944 року на євреїв, які переховувалися в будівлі, донесли. Їх схопили й пізніше відправили до Освенцима. Анна Франк і її сестра Маргот померли від висипного тифу в березні 1945 року. На той момент вони перебували в концтаборі Берген-Бельзен.

Її щоденник, опублікований після її смерті, став найвідомішою розповіддю з перших вуст про життя євреїв під час війни.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.