Блогера Заліска оштрафували за порушення карантину під час «голодної туси»

Скандального чернівецького блогера Олександра Заліска оштрафували на 17 тис. грн за порушення карантину під час так званої «голодної туси». Сам блогер не з'явився на судове засідання, замість нього прийшов адвокат, який заявив, що обвинувачений визнає свою вину.

Інформацію про штраф Заліску ZAXID.NET повідомив суддя Галицького райсуду Олег Юрків, який і розглядав цю справу.

 

"Засідання суду відбулось 13 січня. Обвинуваченого Олександра Засліка не було під час розгляду справи. Натомість його адвокат заявив, що обвинувачений визнає свою вину і погоджується на мінімальне покарання. За порушення карантину йому призначено покарання у вигляді 17 тис. грн штрафу", – розповів суддя Галицького райсуду Олег Юрків.


Інцидент з "голодною тусою" трапився у Будинку вчених у Львові 27 листопада. Тоді у День пам'яті жертв Голодоморів 29-річний блогер з Чернівців Олександро Заліско влаштував вечірку в честь свого дня народження. Резонансу святкування набуло завдяки скандальній історії в Instagram ведучого Володимира Остапчука, який опублікував фото зі столу вечірки й підписав "Голодна туса".

Після розголосу у ЗМІ львівська мерія закрила Будинок вчених, хоча адміністрація будівлі заявляла про обман з боку організаторів вечірки, які замість святкування звичайного дня народження на 40 осіб влаштували еротичну вечірку на 100 людей у стилі БДСМ із залученням сторонніх артистів.

Цим інцидентом також зацікавилася поліція. А 29 листопада на організатора вечірки Олександра Заліска склали протокол за порушення карантинних обмежень за ч.1 ст.44-3 КУпАП.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.