У Литві подали позов проти Михайла Горбачова через штурм телецентру у 1991 році

У Литві шестеро людей подали позов до першого президента СРСР Михайла Горбачова через події у Вільнюсі 11—13 січня 1991 року. Тоді радянські військові взяли штурмом телецентр та телевізійну вежу у Вільнюсі, навколо якої в оточенні стояло кілька тисяч людей, із яких загинули 14.

Про це повідомляє DW.

 
Вільнюс, січень 1991

Позов до Вільнюського окружного суду подали 13 січня родичі чотирьох загиблих у подіях 13 січня. Родичі звинувачують Горбачова в тому, що він, як верховний головнокомандувач Збройних сил СРСР, не зміг перешкодити "міжнародному злочину" проти литовців.

Зазначимо, що керівники СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим не взяли на себе відповідальність за події ночі з 12 на 13 січня та заявили, що не віддавали жодних наказів.


Довідка. Події у Литві у 1991 році. У березні 1990 року Литва першою з радянських республік оголосила про незалежність і вихід зі складу СРСР. У Кремлі були проти: спочатку намагалися задавити Литву економічними санкціями, а коли це не спрацювало, то у січні 1991-го відправили війська "відновлювати конституційний порядок".

Вони захоплювали адміністративні будівлі, вузли звʼязку та перекривали транспортне сполучення. Кульмінацією став штурм телецентру у Вільнюсі у ніч із 12 на 13 січня. Його захищали тисячі беззбройних прихильників незалежності. Військові відтісняли людей за допомогою бронетехніки. У сутичках загинуло 14 цивільних, сотні було поранено.

Зрештою Кремль не наважився на подальшу ескалацію, і в серпні СРСР довелося виводити війська з Литви, а на початку вересня — визнати її незалежність.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.