Спецпроект

ЦДАГО оприлюднив 1315 сторінок документів часів Голодомору

ЦДАГО оцифрував протоколи засідань Політбюро ЦК КП(б)У за 1932 рік

На E-resource ЦДАГО України виставлено цифрові копії справ із протоколами засідань Політбюро ЦК КП(б)У. Це 9 справ за 1932 рік на 1315 аркушах, які містять 40 протоколів засідань, що охоплюють 1263 питання з різноманітних сфер життя українського суспільства у радянський період.

 

Оприлюднені справи містять матеріали, в яких чітко простежується лінія тиску партійного керівництва щодо хлібозаготівель, примусового вилучення зерна та іншої продукції, застосування з цією метою репресивних заходів до селянства та колгоспного активу.

Документи розкривають страшну картину наростання продовольчих труднощів, голоду та смертності в Україні.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.