У селах на півдні України позбулись кількох радянських назв вулиць

Немає більше у селі Донцове назв вулиць на честь діючої депутатки Держдуми Росії Терешкової, а у Дем'янівці - імені україножера Бєлінського

Про це повідомляє видання Новий день.

 

В Нижньосірогозькій громаді громаді Генічеського району перейменували 4 вулиці. 

Нові назви отримали вул. Пархоменка в селі Змагання — Центральна, вул. Дем'яна Бідного в с. Верхні Торгаї — Північна, вул. Терешкової в с. Донцове — Українська, вул. Белінського в с. Дем'янівка — Степова. Всі ці вулиці перейменовані за вимогою Закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

"Попередньо з жителями цих вулиць проводились громадські обговорення, на підставі яких обрані нові назви", — йдеться в повідомленні селищної ради.

11 січня рішення про перейменування вулиць прийняли й на сесії Верхньорогачицької селищної ради Каховського району. Це стосувалось вул. Щорса (нова назва — Виноградна), вул. Чкалова (Миру), вул. Кірова (Молодіжна) в селі Ушкалка, пров. Колгоспний (Садовий) в с. Бабине і вул. Радянська (Українська) в Нижньому Рогачику. 

— Всі ці вулиці колишня Ушкальська сільська рада перейменувала своїм рішенням ще в 2016 році. Однак саму процедуру перейменування вона чомусь так і не довела до кінця, тож нові назви не потрапили до державних реєстрів. Тепер ми завершуємо цей процес. Крім того, ми перейменували відповідно до вимог українського правопису вул. Резниченко на вул. Резніченко в Ушкалці, — прокоментувала голова Верхньорогачицької громади Світлана Коротун.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.