АНОНС: онлайн дискусія "Щоденник Мирона Кордуби, 1918–1925"

Центр українських історичних досліджень імені Петра Яцика організовує публічне обговорення щоденника Мирона Кордуби

Щоденник Мирона Кордуби є унікальним джерелом-очевидцем періоду 1917–1925 років. Саме тоді на міжнародній арені було вирішено статус Східної Галичини, яка була ядром створеної в листопаді 1918 року ЗУНР.

 

Автор щоденника Мирон Кордуба - відомий історик, учень Михайла Грушевського, політичний і громадський діяч, один із найактивніших організаторів Українського таємного університету.

Щоденник особливо цінний як погляд на організацію "держави в державі", функціонування українських квазідержавних інституцій, що виникли після польсько-української війни 1918–1919 років. 

Учасники дискусії зосереджуватимуть увагу на значенні щоденника Кордуби для перегляду історії Галичини та Буковини першої чверті ХХ століття та міжнародної ролі уряду в еміграції ЗУНР. Щоденник також є важивим для розуміння розвитку польсько-українських відносин у міжвоєнний період.

Обговорення відбуватиметься 27 січня о 19 годині за київським часом онлайн на ZOOM та у прямому ефірі КІУСу. Синхронний переклад буде надано англійською та українською мовами.

Серед учасників – Ян Яцек Бруський (Ягеллонський університет), Ола Гнатюк (Києво-Могилянська академія та Варшавський університет), Олег Павлишин (Львівський національний університет імені Івана Франка). Модератором сесії буде Френк Сисин (Університет Альберти).






Теми

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.