Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» оприлюднив короткий список номінантів

Лауреат у номінації "Минувшина" буде названий наступного місяця

 

Короткий список номінації "МИНУВШИНА" / популярні видання / історична публіцистика:

Володимир В'ЯТРОВИЧ. Нотатки з кухні "переписування історії". – К.: Наш формат, 528 с.(п)

Сергій ГРОМЕНКО. Скоропадський і Крим. Від протистояння до приєднання. – К.: Наш формат, 352 с. (п)

Детокс. – К.: Українська прес-група, 784 с. (п)

Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія у 4 томах. – Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 688+832+576+688 с. (п)

Ніл МАКҐРЕҐОР. Історія світу в 100 предметах. – К.: Наш формат, 616 с.(п)

Московська окупація Галичина 1914–1917 рр. у свідченнях сучасників. – Л.: Апріорі, 528 с.(п)

Наталя СТАРЧЕНКО. Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію. – К.: Laurus, 616 с. (п)

Друга підномінація "Минувшини" - дослідження / документи:

Тамара ВРОНСЬКА, Олена СТЯЖКІНА. Минусники: покарані простором. – К.: Темпора, 456 с. (п)

Історія цивілізації. Україна. Том І. Упорядник Михайло Відейко. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. – ІХ ст.); Том ІІ. Упорядник Олена Черненко. Від Русі до Галицького князівства (900–1256). – Х.: Фоліо, 586+590 с. (с)

Малоросійський приказ; Малоросійські справи; Батуринський архів. – К.: Кліо, 496+652+344 с. (п)

Володимир ПОТУЛЬНИЦЬКИЙ. Деміург. Історіософія Омеляна Пріцака. – Х.: Акта, 324 с. (с)

Лоренс РІС. Гітлер і Сталін. – К.: Лабораторія, 480 с. (о)

Олена СТЯЖКІНА. Рокада: Чотири нариси з історії Другої світової. – К.: Дух і Літера, 272 с. (п)

Судовий процес Валентина Мороза: розсекречені матеріали. – Брустурів: Discursus, 704 с.(п)

Юрій ФЕЛЬШТИНСЬКИЙ, Володимир ПОПОВ. Від Червоного терору до мафіозної держави. Спецслужби Росії в боротьбі за світове панування (1917–2036). – К.: Наш формат, 624 с.(п)

Третя підномінація "Минувшини" - біографії / мемуари:

Роман ГОРАК. Андрей Шептицький. Біографія. – Л.: Апріорі, 896 с. (п)

Роман КОВАЛЬ, Юрій ЮЗИЧ. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи. – К.: Видавництво Марка Мельника, 944 с. (п)

Карл Ґустав МАННЕРГЕЙМ. Мемуари. Том 2. – Л.: Астролябія, 624 с.(п)

Ґолда МЕЇР. Моє життя. – К.: Наш формат, 424 с. (п)

Аліна ПОНИПАЛЯК. Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука. – К.: Наш формат, 256 с. (п)

Том СЕГЕВ. Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. – Х.: Фоліо, 796 с.(п)

Юрій ШАПОВАЛ, Олександр ЯКУБЕЦЬ. Служитель залежности: Володимир Щербицький за обставин часу. – К.: Критика, 512 с. (п)

Лауреат буде названий наступного місяця.




Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.