АНОНС: Презентація документального циклу про шістдесятників

12 січня виповнюється 50 років від початку хвилі масових арештів українських дисидентів радянською владою у 1972 році, які у самвидаві назвали «великим погромом». А з 1975 року з ініціативи В’ячеслава Чорновола дисиденти почали відзначати 12 січня як День українського політв’язня. До пам’ятної дати Український інститут національної пам’яті спільно з «Історичною правдою» презентує продовження документального циклу про українських дисидентів.

Цього року цикл поповниться стрічками про  Івана ДзюбуНадію Світличну та Михайлину Коцюбинську. Усі вони опинилися в епіцентрі репресій у 1972 році. Фільми розповідають про долі трьох людей з одного середовища київських шістдесятників, які після "великого погрому" мали різні життєві траєкторії. Під час презентації відбудеться показ стрічок.

 

Коли: 12 січня, 12:00

Де: "Укрінформ" (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2 поверх).

Презентація транслюватиметься на ютуб-каналі "Укрінформу". Відвідання заходу за акредитацією: anna@ukrinform.com та за дотримання правил відвідання пресцентру "Укрінформ" у період протиепідемічних обмежень.

Учасники:

  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті;
  • Вахтанг Кіпіані, засновник та головний редактор "Історичної правди", ведучий документального циклу;
  • Любов Крупник, авторка ідеї, керівниця проєкту, співробітниця Українського інституту національної пам'яті, кандидат історичних наук, доцент;
  • Олена Лодзинська, завідувачка Музею шістдесятництва;
  • Микола Горбаль, політв'язень, член Української Гельсінської групи;
  • Йосип Зісельс, політв'язень, член Української Гельсінської групи, виконавчий співпрезидент ВААД України, виконавчий віцепрезидент Конгресу національних громад України;
  • Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук;
  • Олег Бажан, кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук.

Усі фільми будуть оприлюднені на ютуб-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.