Французькому альпіністу віддадуть половину скарбу, який він знайшов вісім років тому

Альпініст, який вісім років тому знайшов на Монблані коробку зі смарагдами, сапфірами та рубінами, тепер отримав половину цих коштовностей.

Альпініст, чиє ім'я не розголошують, знайшов металеву коробку на льодовику на горі Монблан у 2013 році. На пакетиках з коштовностями можна було прочитати напис "зроблено в Індії", тому французька влада припускала, що вони належать комусь з пасажирів індійського лайнера, що розбився на Монблані більше півстоліття тому.

Про це пише ВВС.

Альпініст-щасливчик чесно, як того і вимагають французькі закони, відніс свою знахідку в поліцію і досі чекав, чи не знайдуться родичі власника коштовностей.

Але вони не знайшлись, і тепер, через вісім років, влада комуни Шамоні, де розташований Монблан, згідно з законом поділили з альпіністом коштовності наполовину. Кожна половина коштує близько 150 тисяч євро.

Мер Шамоні Ерік Фурньє, розказавши про це агентству Франс-пресс, ще раз похвалив альпініста за законослухняність.

На Монблані минулого століття розбились два індійські лайнери. У катастрофі в 1950 році загинули 48 людей, а в 1966 році - ще 117.

Французька влада припускає, що коштовності перевозив із собою пасажир другого лайнера, який летів із Бомбея (нині Мумбаї) в Нью-Йорк.

Після тих двох катастроф альпіністи багато років час від часу знаходили на Монблані людські рештки та предмети з багажу.

У 2012 році на схилах гори був знайдений мішок із дипломатичною поштою з Індії. У ньому були газети 1966 року, календарі та приватний лист.

У авіакатастрофі 1966 року загинув у тому числі батько індійської ядерної програми Хомі Джехангір Баба.

Теми

Крути-1918: вчені проти міфів

Довкола знакових подій з часом нагромаджуються міфи й легенди, які можуть не мати жодного стосунку до історичної дійсності. Бій під Крутами не став винятком. Вже на еміграції популяризація крутянського подвигу нерідко супроводжувалася неточностями і недоладностями, на що звертали увагу навіть окремі учасники визвольної боротьби й діячі української діаспори. Попри незрівнянно більші інформаційні можливості сучасного суспільства, сьогодні мас-медіа часом ретранслюють не лише давно спростовані легенди про бій під Крутами, але й новітні міфи, творці яких інколи доволі безапеляційно просувають своє "бачення" історичних подій.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».