Спецпроект

У Дніпрі відкрили оновлений пам’ятник жертвам Голодомору

У Дніпрі, на привокзальній площі, відкрили оновлений пам’ятник жертвам Голодомору – поклонний кам'яний хрест.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Cаме на цій площі на початку 30-х років ХХ століття помирали українські селяни, котрі тікали з голодних сіл до міста.

Раніше на цьому місці стояв дерев'яний хрест, встановлений активістами у 2006 році. Новий хрест виготовлений з граніту.

Як розповіла директорка КЗ "Музей спротиву Голодомору" Лілія Богачева, це – громадська ініціатива та результат злагодженої роботи громадських об'єднань.

Хрест вирішили встановити та освятити напередодні Міжнародного дня пам'яті жертв злочинів геноциду, який відзначатиметься 9 грудня. Організатори готують документи та історичну довідку для затвердження цього хреста як культурної пам'ятки.

 

Міжнародний день пам'яті жертв злочинів геноциду проголошений резолюцією Генасамблеї ООН у вересні 2005 року.

Ця дата обрана тому, що саме 9 грудня 1948 року була прийнята Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Відзначення започатковане з метою підвищення обізнаності суспільства про положення Конвенції, вшанування пам'яті людей, які стали жертвами геноциду та недопущення подібних злочинів у майбутньому.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.