Мінкульт розпочинає реставрацію костелу Святого Миколая у Києві

Міністерство культури розпочинає реставрацію костелу Святого Миколая у Києві

Мінкультури передасть костел Святого Миколая в користування парафії — до 1 червня 2022 року. Ремонт планують завершити у січні 2022 року. Про це у своєму Telegram-каналі написав міністр культури Олександр Ткаченко.

 

"Нарешті можу повідомити, що протиаварійні роботи в Костелі Святого Миколая виконає ТОВ "УКРСПЕЦРЕСТАВРАЦІЯ". Бюрократичні процедури, на жаль, змістили дату початку робіт. Але тепер переговорна процедура позаду, тож Національний будинок органної та камерної музики уклав договір з підрядником", — зазначив він.


Під час реставрації планується виконати такі роботи:

Укріплення віконних конструкцій.

Ремонт підлоги.

Очистка та утилізація сажі.

Ремонт системи опалення.

Ремонт системи електропостачання та освітлення.

Ремонт системи пожежогасіння.

Встановлення захисних сіток та демонтаж навісних аварійних елементів.


За словами Ткаченка, вартість робіт оцінюється в 19,5 млн гривень. Фінансування відбуватиметься за рахунок зібраних благодійних коштів.


Нагадуємо, що 3 вересня 2021 року в костелі Святого Миколая сталась пожежа. Загоряння сталось між першим і другим поверхами, вогонь швидко поширився на покрівлю будівлі, однак його швидко загасили.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.