Петицію на підтримку «Меморіалу» підписали вже понад 120 тисяч осіб

Автори петиції на підтримку "Меморіалу" оцінюють нинішню ситуацію в Росії як "відкриті політичні репресії з боку держави".

Як передає Укрінформ, станом на полудень неділі, за трохи більше ніж три тижні онлайн петиція на сайті Change.org зібрала понад 120 тисяч підписів.

 

Дії прокуратури проти "Меморіалу" автори петиції називають "нападками на організованих захисників своєї історії, пам'яті, сутності, прав і свобод громадян у реальності відкритих політичних репресій з боку російської держави".


Як повідомлялося, 11 листопада 2021 року стало відомо, що російська Генпрокуратура подала до Верховного суду адміністративний позов про ліквідацію раніше визнаної "іноагентом" некомерційної організації "Міжнародний Меморіал", а прокуратура Москви – аналогічний позов до Мосміськсуду про ліквідацію правозахисного центру "Меморіал".

Їх ліквідація може спричинити закриття найважливіших історико-просвітницьких та правозахисних проектів, таких як, наприклад, "ОВД-Інфо" - інформаційний та правозахисний проект допомоги громадянам, які постраждали від переслідування державою з політичних мотивів, попереджають підписанти.

У самому "Меморіалі" вважають, що вимога Генпрокуратури РФ є "політичним рішенням про знищення суспільства", яке займається "історією політичних репресій та захистом прав людини".

Наступне засідання Верховного суду РФ за позовом про ліквідацію "Міжнародного Меморіалу" заплановано на 14 грудня.

Слухання у Мосміськсуді про ліквідацію правозахисного центру "Меморіал" має відбутися 16 грудня.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.