Стартує реставрація Гостинного двору у Києві

Вартість робіт - понад 33 мільйони гривень

Як передає Укрінформ, про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Телеграмі.

 

"Обрано виконавця протиаварійних робіт в Гостиному дворі. За переговорною процедурою Національний заповідник "Софія Київська", що є балансоутримувачем будівлі, визначив підрядником ТОВ "Інжинірингова компанія планета буд". Вже завтра, 31 грудня, роботи буде розпочато.

Їх загальна вартість складає 33 млн 203 881 тис. грн. Як на мене, старт протиаварійних робіт є найкращою передноворічною новиною для киян. Попереду два активних місяці, за які підрядник повинен забезпечити для пам'ятки належний стан для її подальшої реставрації. Але головне – ми розпочинаємо відновлення Гостиного двору. Не лише де-юре, а й де-факто", - написав Ткаченко.

Він нагадав, що серед протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт: чистка цегли та металевих елементів, залізобетонних перекриттів; облаштування покриття парапету, перил; розчищення внутрішнього подвір'я від будівельного сміття; накриття армованою плівкою від потрапляння вологи стін, перекриттів в місцях демонтованих конструкцій та інші.

Ткаченко зазначив, що наразі було створено лендінг, присвячений Гостиному двору, який допоможе слідкувати за новинами. "До речі, вже цього тижня відбулось перша установча зустріч робочої групи при МКІП, яка опікуватиметься питанням відновлення Гостиного двору", - додав міністр.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.