АНОНС: Онлайн-доступ до архівних документів репресивних органів у Криму в 1920-х – на початку 1940-х років

Архівісти оцифрували 3000 аркушів документів НКВД/ГПУ в Криму

10 грудня 2021 року о 12.30 за участі Голови Державної архівної служби України Анатолія Хромова в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться презентація онлайн-доступу до архівних документів репресивних органів та жертв комуністичного тоталітарного режиму в Криму в 1920-х – на початку 1940-х років.
 
Йдеться про цифрові копії документів із 25 справ (понад 3000 аркушів) з фонду 6 (Р) "Фонд кримінальних справ. Припинений" Галузевого державного архіву Служби безпеки України, доступ до яких за згоди архіву, який долучився до інформаційного проєкту, забезпечуватиметься шляхом їх розміщення в спеціальній рубриці "Документи Криму" офіційного вебпорталу Укрдержархіву.
Протоколи засідань президії, малої та великої колегії Кримської обласної, президій Севастопольської та Феодосійської ЧК, виписки з засідань колегій, постанови за 1921–1923 роки, протоколи засідань Трійки/Судової Трійки НКВС Криму за 1937 р., документи про виконання приговорів судових органів, трійки ПП ОГПУ Криму (справи 61–66) містять інформацію про засуджених, мешканців Криму, їх національність (серед них є татари), рід занять, частково про родину, причини арешту та звинувачення у скоєні злочинів, засудження, розстріл або подальшу долю. Серед документів справ 61–66 є фото арештованих.
Це – перший етап започаткованого Укрдержархівом проєкту, що поповнюватиметься документами з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України – буде оцифровано ще 81 справу (19815 аркушів).
Теми

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.