У Херсоні після ремонту відкрили Музей природи

У Херсоні після ремонту відкрили Музей природи (який наразі є частиною комплексу обласного краєзнавчого музею) у будівлі початку ХХ століття

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Будівля непроста, вона будувалася саме як музей", – зазначила директорка Херсонського обласного краєзнавчого музею Тетяна Братченко на відкритті Музею природи.

Вона підкреслила, що це унікальна для України історія, адже зазвичай музеї розташовані у спорудах, що були для них пристосовані пізніше, а не збудовані спеціально.

Ремонт музею тривав у кілька етапів, кошти виділялися з державного й обласного бюджетів. У попередні роки, зокрема, навели лад у підвалах, потім за рахунок 1 млн 200 тис. грн укріпили фундамент будівлі, що просідав і перекриття цокольного поверху.

"А вже у поточному році ми отримали близько 3 млн грн і завершили повністю реставрацію фасаду будівлі з заміною віконних блоків. Відзначу, що частину віконних блоків на фасаді ми реставрували, а не замінили – це ті самі блоки, що були встановлені під час спорудження будівлі", – зазначила у розмові з кореспондентом агентства директорка обласного краєзнавчого музею.

Вона підкреслює, що 150 тис. грн були виділені на ремонт також і зі спецфонду музею, це кошти, які сплатили відвідувачі музею за квитки. Таким чином збереглася традиція – адже будувався музей на початку ХХ століття не лише за кошти Херсонського губернського земства, але й за доброчинні внески містян.

Як розповідають у музеї, херсонські проєктанти наполягли, щоб фасад був пофарбований в "охру", підбирали під колір ракушняку, що є характерним саме для південних міст. На фасаді будівлі також з'явилися фігурки бджілок – вони розміщені біля отвору, в якому живе рій живих бджіл. Це символічно, що у стінах Музею природи поселилися бджоли і, звісно, виселяти їх не стали, зазначили музейники.

Саме у цьому музеї зберігається скелет кита фінвала.

"Це один з найбільших музейних предметів – довжина його 26 метрів", – розповіла завідувачка Музею природи Алла Дерюжина.

Кит був добутий китобоями України біля берегів Антарктиди. Завдяки тому, що у музеї від початку не було перегородок, цей експонат, що подарували музею моряки у 60–х роках минулого століття, музейні працівники змогли скласти та розмістити у 90-х роках на другому поверсі.

Він став частиною експозиції про скарби світового океану, що вже відновили після ремонту будівлі, як і дві невеликі виставки у холі музею – такий дарунок до новорічних свят вирішили зробити працівники музею для містян і гостей Херсона. Як підкреслила Братченко, на відкриття музею після ремонту чекали не лише херсонці, а й мешканці інших міст України, зокрема Одеси, Мелітополя, Запоріжжя.

На відновлення інших експозицій музею потрібно ще кілька місяців.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.