У Львові освятили пам’ятник депортованим із Закерзоння

27 грудня у Львові освятили пам’ятник депортованим українцям з території Закерзоння у 1944-1951 роках

27 грудня у Львові освятили пам'ятник депортованим українцям з території Закерзоння у 1944-1951 роках.

 

Пам'ятник розташований на перехресті трьох вулиць: вул. І. Свєнціцького – вул. І. Севери – вул. В.Стуса

Захід розпочався з екуменічної панахиди, після якої зі словом звернувся ректор Українського Католицького Університету о. Богдан Прах.

Також голова Об'єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа подякував усім причетним за спорудження цього пам'ятника.

Урочисте відкриття пам'ятника заплановано на 26 квітня 2022 року.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.