Галериста Євгена Березницького звинуватили у привласненні картини Ади Рибачук

Фонд збереження культурної спадщини художників Ади Рибачук та Володимира Мельниченка стверджує, що картину "Закохані" вкрадено з майстерні Національної спілки художників України і нещодавно виявлено у галереї Людмили Березницької за підписом іншої людини. Євген Березницький назвав ці звинувачення наклепом

Фонд збереження культурної спадщини художників Ади Рибачук та Володимира Мельниченка повідомив про те, що картину Рибачук "Закохані" було вкрадено з майстерні Національної спілки художників України (НСХУ) минулого року і нещодавно виявлено у галереї Людмили Березницької за підписом іншої людини.

 

Робота була створена у селищі Кара на Крайній Півночі СРСР у 1959 році. Розмір полотна — 4 на 2,5 метра. Потім картина потрапила до Києва, де тривалий час зберігалася у майстерні НСХУ. Востаннє Володимир Мельниченко бачив її у серпні 2020-го.

За словами голови фонду Ксенії Кравцової, вони навмисно не зчиняли галасу через зникнення полотна, оскільки не сумнівалися, що завдяки своїм значним розмірам воно рано чи пізно десь буде помічено. "Ми були впевнені — робота знайдеться. І ось вона знайшлася. У галереї Людмили Березницької. Нові власники стверджували, що це робота… Віктора Зарецького. Ба більше, на картині з'явився підпис Зарецького, саме в тому місці, де 60 років стояло ім'я Ади Рибачук", — розповіли у фонді.

Фонд звернувся до Євгена Березницького з проханням повернути полотно Володимиру Мельниченку, проте за місяць погодити це питання так і не вдалося. Як стверджують у фонді, Березницький говорив, що робота належить іншій людині, а також пропонував компенсувати її вартість. У фонді відмовилися від будь-яких торгів за картину.

Євген Березницький назвав пост фонду АРВМ маніпулятивним. Він зазначив, що його родина не є власником полотна і воно не входить до її колекції. "Робота справді була на виставці, але після її закінчення була повернута власнику. Жодних формальних звернень щодо цієї роботи ми не отримували. Претензії, озвучені у пості фонду, є наклепом. Їм буде надана юридична оцінка та відповідна реакція", — сказав Березницький Bird in Flight.

Фонд запевняє — у них достатньо доказів, що авторкою "Закоханих" є саме Ада Рибачук: це статті з газет того часу, коли було створено роботу, із її фрагментами, ескізи полотна в архіві Володимира Мельниченка та його особисті спогади. "Наше завдання — щоб ця картина у колективній пам'яті мала авторство Рибачук, а не підроблене і щоб люди про неї знали й говорили. Звичайно, нам дуже хотілося б, щоб робота повернулася, але ми не збираємося боротися за матеріальні цінності та воювати з Березницькими", — сказала Ксенія Кравцова Bird in Flight.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.