Вже дві облради закликають парламент і Зеленського перейменувати Росію

Львівська обласна рада просить президента Володимира Зеленського та Верховну Раду відновити історичну справедливість і надалі використовувати назву Московія замість Росія та Російська Федерація.

Про це повідомляє Українська правда посилаючись на звернення депутатів облради від 21 грудня.

 

"Ми, депутати Львівської обласної ради, звертаємось до президента України та Верховної Ради України з вимогою відновити історичну справедливість і надалі використовувати назву Московія замість Росія та Російська Федерація на державному, офіційному, громадському рівнях, а також у ЗМІ на території України, а щодо громадян РФ відповідно вживати "московити"".

Раніше, з подібним зверненням до влади виступили депутати Рівненської облради.

На думку депутатів, північно-східний сусід України, який постійно зазіхає на нашу територію, "неправомірно користується вкраденою державною та географічною назвою "Росія"".

Депутати підкріплюють свою ініціативу екскурсом в історію.

300 років тому, після низки перемог над Швецією і укладення Ніштадського мирного договору, 22 жовтня 1721-го Петро I перейменував Московське царство на Росію, а себе проголосив імператором.

На картах і атласах XV, XVI і навіть XVIII століття не відображено країни як Росія, лише як Московія. Московська держава повсюдно іменувалася як Московія, Московитія, а іноді навіть Тартарія.

У кінці XVIII століття Росія окупувала всю територію Великого князівства Литовського і значну частину Польщі, перед Катериною II постало завдання знайти легальне виправдання окупації. Тому відбулося фальсифікація історії, для обґрунтування законних домагань Росії на чужі землі:

- змінено історичні документи, де російський і московський народи об'єдналися як слов'янські;

- вигадано історію боротьби національно-визвольних українських, білоруських і польських рухів, які завжди мріяли стати однією країною;

- розповсюджено міф про лідерство Росії як слов'янської країни.

У світовій історії багато фактів перейменування назв країн, зазначено в зверненні.

Наприклад, сучасна Туреччина утворилася після розпаду Османської імперії. 29 жовтня 1923 року проголосили Турецьку республіку.

У 1946 році Трансйорданія здобула незалежність від Британії, а під час арабо-ізраїльської війни 1947-1949 років окупувала Західний берег річки Йордан, включно із Східним Єрусалимом. Після цього країна була самоперейменована у королівство Йорданія.

Зміна назви Московського царства кинула серйозний виклик ідентичності українського народу та є виправданням окупації частини території сучасної України, вважають депутати.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.