Вже дві облради закликають парламент і Зеленського перейменувати Росію

Львівська обласна рада просить президента Володимира Зеленського та Верховну Раду відновити історичну справедливість і надалі використовувати назву Московія замість Росія та Російська Федерація.

Про це повідомляє Українська правда посилаючись на звернення депутатів облради від 21 грудня.

 

"Ми, депутати Львівської обласної ради, звертаємось до президента України та Верховної Ради України з вимогою відновити історичну справедливість і надалі використовувати назву Московія замість Росія та Російська Федерація на державному, офіційному, громадському рівнях, а також у ЗМІ на території України, а щодо громадян РФ відповідно вживати "московити"".

Раніше, з подібним зверненням до влади виступили депутати Рівненської облради.

На думку депутатів, північно-східний сусід України, який постійно зазіхає на нашу територію, "неправомірно користується вкраденою державною та географічною назвою "Росія"".

Депутати підкріплюють свою ініціативу екскурсом в історію.

300 років тому, після низки перемог над Швецією і укладення Ніштадського мирного договору, 22 жовтня 1721-го Петро I перейменував Московське царство на Росію, а себе проголосив імператором.

На картах і атласах XV, XVI і навіть XVIII століття не відображено країни як Росія, лише як Московія. Московська держава повсюдно іменувалася як Московія, Московитія, а іноді навіть Тартарія.

У кінці XVIII століття Росія окупувала всю територію Великого князівства Литовського і значну частину Польщі, перед Катериною II постало завдання знайти легальне виправдання окупації. Тому відбулося фальсифікація історії, для обґрунтування законних домагань Росії на чужі землі:

- змінено історичні документи, де російський і московський народи об'єдналися як слов'янські;

- вигадано історію боротьби національно-визвольних українських, білоруських і польських рухів, які завжди мріяли стати однією країною;

- розповсюджено міф про лідерство Росії як слов'янської країни.

У світовій історії багато фактів перейменування назв країн, зазначено в зверненні.

Наприклад, сучасна Туреччина утворилася після розпаду Османської імперії. 29 жовтня 1923 року проголосили Турецьку республіку.

У 1946 році Трансйорданія здобула незалежність від Британії, а під час арабо-ізраїльської війни 1947-1949 років окупувала Західний берег річки Йордан, включно із Східним Єрусалимом. Після цього країна була самоперейменована у королівство Йорданія.

Зміна назви Московського царства кинула серйозний виклик ідентичності українського народу та є виправданням окупації частини території сучасної України, вважають депутати.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.