Спецпроект

Визнання Голодомору геноцидом: Стефанчук ініціює звернення до спікерів парламентів світу

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ініціює звернення до спікерів парламентів світу з проханням про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це він повідомив на конференції керівників закордонних дипломатичних установ України "Дипломатія 30. Стратегія сильної держави" в Гуті.

 

"Наступного року ми всі вшановуватимемо 90-ті роковини Голодомору. У зв'язку з цим я особисто ... у січні наступного року звернуся до спікерів парламентів світу з проханням про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

І ваша підтримка та правильна презентація цієї ініціативи з урахуванням специфіки кожної з держав є критично важливою для її успішності", - сказав Стефанчук, звертаючись до дипломатів.

Голова ВР закликав послів України сприяти ухваленню відповідних рішень урядами та парламентами світу.

"Я закликаю, особливо послів у країнах, які досі не визнали цей страшний злочин радянського комуністичного режиму, докласти додаткових зусиль для переконання парламентаріїв цих країн ухвалити відповідні рішення", - наголосив спікер.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.