У Великій Британії знайшли скамʼянілості найбільшої багатоніжки

Археологи у Великій Британії виявили скамʼянілості найбільшої з будь-коли знайдених багатоніжок.

Про це пише ВВС.

 
ФОТО: NEIL DAVIES

Скамʼянілість виявили на пляжі в Нортумберленді. Довжина цього виду — артоплеври — становить близько 2 метрів. Фахівці вважають, що така багатоніжка важила близько 50 кг. Її виставлять у Кембридзькому музеї імені Седжвіка наступного року.

"Це було випадкове відкриття. Коли валун упав, він розколовся і повністю оголив скамʼянілість, яку один з наших колишніх аспірантів випадково помітив, проходячи повз", — сказав доктор Ніл Девіс.

Зазначається, що гігантська багатоніжка жила 326 мільйонів років тому. Тоді на північному сході Англії був набагато тропічніший клімат, ніж сьогодні. Водночас археологи припустили, що скамʼянілості можуть бути не останками багатоніжки, а її "панциром", який вона скидала під час зростання.

Нинішня знахідка — лише третій випадок виявлення артроплеври, вона набагато старша і більша за два попередні зразки, знайдені в Німеччині. Дослідники вважають, що для досягнення такого великого розміру артроплевра мала дотримуватися дієти з високим вмістом поживних речовин. Це могло означати, що багатоніжка доповнювала свій раціон з горіхів і насіння маленькими істотами та земноводними.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.