Археологи знайшли у Китаї шість стародавніх гробниць віком до 2000 років

Археологи з Інституту культурних реліквій та археології провінції Хунань нещодавно провели розкопки шести стародавніх гробниць віком 1000–2000 років у Хунані, що розташована у центральній частині Китаю.

Про це повідомляє Сіньхуа.

 

За словами археологів, ці поховання розміщуються в городищі Дутоу, у нинішньому повіті Ліньу міста Ченьчжоу. Чотири гробниці належать до епохи династії Хань (202 р. до Р.Х. – 220 р. Р.Х.), п'ята – до періоду Цзінь (265–420 рр.), шоста – до періоду Тан (618–907 рр.).

Під час археологічних досліджень вдалося знайти понад 60 культурних реліквій, серед яких мідні монети, бронзові дзеркала, срібні браслети, вироби із селадону – кераміки нефритового кольору – та ін.

Враховуючи характер знахідок, це гробниці простих людей, заявили фахівці. Проте вони являють собою цінні матеріали для археологічних досліджень.


Ліньу – єдине з виявлених укріплених поселень, що існували з початку третього і до кінця шостого століть на стародавньому шляху за маршрутом провінцій Хунань і Гуандун. Воно є свідченням злиття культур народів, що населяли регіони на північ і південь від гір Наньлін.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.