Європейські експерти зацікавились збереженням скульптур Пінзеля у Бучачі. ФОТО

Скульптурні композиції Іоана Георга Пінзеля на ратуші у Бучачі увійшли до переліку 12 об’єктів культурної спадщини Європи, які перебувають у небезпеці.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила заступник міського голови Бучацької міської ради Олена Сурм'як.

 
Фото Олега Снітовського

"Ми отримали листа від загальноєвропейської федерації неурядових організацій в сфері культурної спадщини Europa Nostra та Інституту Європейського інвестиційного банку про те, що скульптурні композиції на міській ратуші, автор яких Пінзель, увійшли до переліку 12 об'єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення. Вони визначені у межах Програми "7 в найбільшій небезпеці", – сказала Сурм'як.

 
Фото Олега Снітовського

За її словами, об'єкти відбирала міжнародна Консультативна група Europa Nostra. До неї входять експерти з історії, археології, архітектури, консервації, аналізу проектів та фінансів.

 
Фото Олега Снітовського

Остаточний перелік 7 об'єктів європейської культурної спадщини, яким загрожує зникнення, оприлюднять навесні 2022 року. Для збереження та порятунку кожного з них Програма надасть грант у розмірі 10 тисяч євро. За ці кошти проведуть кампанію, спрямовану на залучення необхідної державної або приватної підтримки, включно із фінансуванням.

 
Фото Олега Снітовського

Крім Бучацької ратуші, до згаданого переліку з України увійшов палац Сангушків в Ізяславі.

Як відомо, Програма "7 в найбільшій небезпеці" здійснюється Europa Nostra у партнерстві з Інститутом Європейського інвестиційного банку.

Вона також підтримується програмою Європейського Союзу "Креативна Європа". Програма "7 в найбільшій небезпеці", започаткована у 2013 році, – частина кампанії громадянського суспільства зі збереження європейської культурної спадщини, якій загрожує зникнення.


Раніше повідомлялося, що ратушу відреставрують у рамках "Великої реставрації".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.