Європейські експерти зацікавились збереженням скульптур Пінзеля у Бучачі. ФОТО

Скульптурні композиції Іоана Георга Пінзеля на ратуші у Бучачі увійшли до переліку 12 об’єктів культурної спадщини Європи, які перебувають у небезпеці.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила заступник міського голови Бучацької міської ради Олена Сурм'як.

 
Фото Олега Снітовського

"Ми отримали листа від загальноєвропейської федерації неурядових організацій в сфері культурної спадщини Europa Nostra та Інституту Європейського інвестиційного банку про те, що скульптурні композиції на міській ратуші, автор яких Пінзель, увійшли до переліку 12 об'єктів культурної спадщини Європи, яким загрожує зникнення. Вони визначені у межах Програми "7 в найбільшій небезпеці", – сказала Сурм'як.

 
Фото Олега Снітовського

За її словами, об'єкти відбирала міжнародна Консультативна група Europa Nostra. До неї входять експерти з історії, археології, архітектури, консервації, аналізу проектів та фінансів.

 
Фото Олега Снітовського

Остаточний перелік 7 об'єктів європейської культурної спадщини, яким загрожує зникнення, оприлюднять навесні 2022 року. Для збереження та порятунку кожного з них Програма надасть грант у розмірі 10 тисяч євро. За ці кошти проведуть кампанію, спрямовану на залучення необхідної державної або приватної підтримки, включно із фінансуванням.

 
Фото Олега Снітовського

Крім Бучацької ратуші, до згаданого переліку з України увійшов палац Сангушків в Ізяславі.

Як відомо, Програма "7 в найбільшій небезпеці" здійснюється Europa Nostra у партнерстві з Інститутом Європейського інвестиційного банку.

Вона також підтримується програмою Європейського Союзу "Креативна Європа". Програма "7 в найбільшій небезпеці", започаткована у 2013 році, – частина кампанії громадянського суспільства зі збереження європейської культурної спадщини, якій загрожує зникнення.


Раніше повідомлялося, що ратушу відреставрують у рамках "Великої реставрації".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.