Генасамблея ООН схвалила російську резолюцію про «боротьбу з героїзацією нацизму»

Генасамблея ООН ухвалила щорічну російську резолюцію про «боротьбу з героїзацією нацизму, неонацизмом та іншими видами практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та повʼязаної з ними нетерпимості».

Про це повідомляє The Бабель.

 

За документ проголосували 130 країн, утрималися 49. Проти були лише США та Україна.

Резолюція рекомендує країнам вжити конкретні заходи, зокрема у законодавстві та у сфері освіти, "відповідно до їхніх міжнародних зобовʼязань у галузі прав людини з метою запобігання перегляду підсумків Другої світової війни та заперечення злочинів проти людяності та військових злочинів, скоєних під час Другої світової війни".

 

У США неодноразово наголошували, що незгодні з цією резолюцією, оскільки документ є спробою "узаконити російські кампанії з дезінформації, що очорняють сусідні країни і цинічно просувають спотворений радянський наратив про більшу частину сучасної європейської історії під виглядом припинення прославляння нацизму".

Зокрема, документ виправдовує підписання "пакту Молотова — Ріббентропа" між нацистською Німеччиною і СРСР та не відображає наслідків Другої світової війни, що призвели до поневолення деяких народів Європи.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця в коментарі Укрінформу раніше заявив, що боротьба з нацизмом та іншими проявами нетерпимості "не буде насправді ефективною без визнання Москвою ролі Сталіна у розпалюванні Другої світової війни".

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.