Генасамблея ООН схвалила російську резолюцію про «боротьбу з героїзацією нацизму»

Генасамблея ООН ухвалила щорічну російську резолюцію про «боротьбу з героїзацією нацизму, неонацизмом та іншими видами практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії та повʼязаної з ними нетерпимості».

Про це повідомляє The Бабель.

 

За документ проголосували 130 країн, утрималися 49. Проти були лише США та Україна.

Резолюція рекомендує країнам вжити конкретні заходи, зокрема у законодавстві та у сфері освіти, "відповідно до їхніх міжнародних зобовʼязань у галузі прав людини з метою запобігання перегляду підсумків Другої світової війни та заперечення злочинів проти людяності та військових злочинів, скоєних під час Другої світової війни".

 

У США неодноразово наголошували, що незгодні з цією резолюцією, оскільки документ є спробою "узаконити російські кампанії з дезінформації, що очорняють сусідні країни і цинічно просувають спотворений радянський наратив про більшу частину сучасної європейської історії під виглядом припинення прославляння нацизму".

Зокрема, документ виправдовує підписання "пакту Молотова — Ріббентропа" між нацистською Німеччиною і СРСР та не відображає наслідків Другої світової війни, що призвели до поневолення деяких народів Європи.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця в коментарі Укрінформу раніше заявив, що боротьба з нацизмом та іншими проявами нетерпимості "не буде насправді ефективною без визнання Москвою ролі Сталіна у розпалюванні Другої світової війни".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.