На пам'ятках архітектури в Запоріжжі встановлюють охоронні дошки

У Запоріжжі на пам'ятках архітектури в історичних частинах міста встановлюють охоронні дошки. Наразі роботи проводяться у “Старому Олександрівську”

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Охоронні дошки для пам'яток архітектури та містобудування ми зробили у рамках програми "Збереження пам'яток культурної спадщини на 2021–2023 рік". Їх уже встановили в історичному ареалі "Соціалістичне Запоріжжя" та розпочали роботу у "Старому Олександрівську".

Втішно, що кількість справді гідних об'єктів у нашій старій частині міста (довоєнній та повоєнній) збільшується. Все більше з'являється об'єктів, які набули статусу пам'ятки архітектури", - розповів начальник відділу культурної спадщини Запорізької міської ради Ігор Кисліцин.

За його словами, якщо ще у 2008 році на всій території області було 14 пам'яток архітектури, то зараз їх уже 76, і це лише в обласному центрі. Втім, зараз, на жаль, не йдеться про реставрацію пам'яток. Завдання №1 - познайомити містян та гостей з історією Запоріжжя.

"Сподіваємося, що найближчими роками нам вдасться розробити локальні зони охорони на ці об'єкти", - додав Кисліцин.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.