На пам'ятках архітектури в Запоріжжі встановлюють охоронні дошки

У Запоріжжі на пам'ятках архітектури в історичних частинах міста встановлюють охоронні дошки. Наразі роботи проводяться у “Старому Олександрівську”

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Охоронні дошки для пам'яток архітектури та містобудування ми зробили у рамках програми "Збереження пам'яток культурної спадщини на 2021–2023 рік". Їх уже встановили в історичному ареалі "Соціалістичне Запоріжжя" та розпочали роботу у "Старому Олександрівську".

Втішно, що кількість справді гідних об'єктів у нашій старій частині міста (довоєнній та повоєнній) збільшується. Все більше з'являється об'єктів, які набули статусу пам'ятки архітектури", - розповів начальник відділу культурної спадщини Запорізької міської ради Ігор Кисліцин.

За його словами, якщо ще у 2008 році на всій території області було 14 пам'яток архітектури, то зараз їх уже 76, і це лише в обласному центрі. Втім, зараз, на жаль, не йдеться про реставрацію пам'яток. Завдання №1 - познайомити містян та гостей з історією Запоріжжя.

"Сподіваємося, що найближчими роками нам вдасться розробити локальні зони охорони на ці об'єкти", - додав Кисліцин.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.