Список культурної спадщини ЮНЕСКО поповнився

ЮНЕСКО офіційно внесло арабську каліграфію до списку нематеріальної культурної спадщини

16 грудня 2021

Як передає Укрінформ, про це повідомляє AFP.

"Арабська каліграфія — це художня практика плавного написання арабського рукописного письма, що передає його гармонію, витонченість та красу", - йдеться у повідомленні ЮНЕСКО.

Загалом 16 мусульманських країн на чолі з Саудівською Аравією представили цю номінацію до Організації ООН з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО).

Міністр культури Саудівської Аравії принц Бадр бін Абдулла бін Фархан Аль Сауд привітав це рішення та сказав, що воно "сприятиме розвитку цієї культурної спадщини".

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

5 листопада 2024 — Тетяна Швидченко

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

1 листопада 2024 — Богдан Червак

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

1 листопада 2024 — Максим Беспалов

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

30 жовтня 2024 — Ярослав Кравченко

Всі тексти «Історичної правди»

5 листопада, 08:58

У листопаді Музей Голодомору працюватиме без вихідних

4 листопада, 23:37

Олександр Зінченко серед номінантів на Шевченківську премію-2025

4 листопада, 23:23

"Радіо Свобода" оприлюднило "мирну угоду", яку Росія пропонувала Україні на початку повномасштабного вторгнення

4 листопада, 15:05

У Фінляндії закрили музей Леніна

Всі новини