У Тернополі невідомі облили фарбою пам’ятник Бандері

До пам'ятника підбіг юнак і кинув в нього дві невеликі банки із червоною фарбою Після цього сів в авто та виїхав за межі Тернополя

Про це повідомляє Zahid.net.

 

У Тернополі невідомий облив фарбою пам'ятник провіднику ОУН Степану Бандері. Червоні плями на монументі вранці помітили прибиральники та працівники поліції. За інформацією поліції, причетним до цього є чоловік з іншої області, який після скоєного покинув місто на авто. Наразі його місце перебування встановлюють правоохоронці.

Про облитий пам'ятник Степану Бандері стало відомо вранці 15 грудня, хоча сам інцидент стався ще в обід вівторка, 14 грудня. Цей випадок зафіксували міські камери відеоспостереження. На оприлюднених поліцією записах помітно, як до пам'ятника підбігає юнак і кидає в нього дві невеликі банки із червоною фарбою.

Біля пам'ятника працює слідчо-оперативна група, яка відшукує і збирає докази. Поліцейські також вилучають відео з камер спостереження, які розміщенні навколо постаменту в парку Тараса Шевченка.

За словами начальника головного управління Нацполіції в Тернопільській області Олександра Богомола, невідомий облив фарбою пам'ятник ще вчора, 14 грудня, о 12:00. Керівник поліції на сесії Тернопільської обласної ради 15 грудня розповів, що чоловік в парк заїхав на автомобілі і кинув в монумент дві банки фарби. "В'їзд з парк з боку вул. Грушевського незагороджений. Невідома особа заїхала в цей проїзд. Чоловік вийшов з автомобіля, кинув дві банки фарби в пам'ятник Степану Бандері, сів в авто і поїхав. З камер спостереження видно, що це сталося 14 грудня в обід. Ми маємо прикмети цього чоловіка і також відомо, що ця людина з іншої області. Він після цього вчинку виїхав з Тернополя", – розповів Олександр Богомол.

Керівник поліції Тернопільщини також зазначив, що буде звертатися до прокурора Тернопільської області, аби була також порушення справа за статтею про розпалювання національної ворожнечі. Адже, зі слів керівника поліції, це було зроблено жителем іншої області з умисною метою.

Після вивчення всіх обставин цього інциденту, в управлінні поліції міста будуть вирішувати питання про внесення факту вандалізму в ЄРДР за ст. 297 ККУ. Санкція статті передбачає обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.






Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.