У Краматорську відкрили пам'ятник школяру Степанові Чубенку

Улітку 2014-го хлопця тиждень піддавали тортурам, а потім розстріляли п'ятьма пострілами в потилицю

У Краматорську на Донеччині встановили пам'ятник вбитому 16-річному патріоту, гравцю місцевого футбольного клубу "Авангард" Степанові Чубенку. 

Про це повідомляє пресслужба Краматорської міськради.

 

Над проєктом пам'ятника працював краматорський скульптор Ігор Нестеренко. Степана Чубенка зобразили у повний зріст з м'ячем у руках, у динамічному русі. На хлопцеві – форму команди з емблемою краматорського футбольного клубу "Авангард", за юнацьку збірну якого він грав. На згадку про героя керівництво клубу вирішило назавжди закріпили за ним перший номер. 

Відкрити пам'ятник запросили краматорського міського голову Олександра Гончаренка та маму загиблого школяра Сталіну Чубенко.

"Вшанування тих, хто віддав своє життя за Україну – важлива подія для нашого міста, ми завжди будемо пам'ятати всіх полеглих героїв. Я глибоко співчуваю рідним і близьким. Складно уявити, через що ви пройшли. Так не мало бути. Ми не повинні були тут зібратися на відкритті пам'ятника 16-річному хлопцю, що загинув на українській землі через жовто-блакитну стрічку... Я впевнений, що цей пам'ятник стане місцем, яке відвідає багато людей, і всі вони дізнаються про цього назавжди молодого хлопця з Краматорська. Бо поки жива пам'ять про людину – жива і вона", – заявив міський голова Олександр Гончаренко.

Також на честь загиблого героя вже встановили меморіальну дошку у ЗОШ №12, в якій він навчався і яка тепер носить його ім'я, та пам'ятну дошку біля входу на стадіон "Авангард". З 2015 року щорічно у Краматорську проводиться футбольний турнір пам'яті Степана Чубенка.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.