У Вінниці презентували перший історичний комікс УІНП

У Вінниці відбулася презентація першого історичного коміксу Українського інституту національної пам'яті «Оборона Замостя. Легенда про лопату»

Про це повідомив співавтор коміксу, співробітник УІНП Ігор Кромф.

 

"Одне із завдань УІНП – це популяризація української історії, зокрема, невідомих або маловідомих історичних тем. Я довго виношував ідею популяризації історії саме у коміксах. Це нормальне явище у світі, ми тут не вигадуємо велосипед", - сказав Кромф.

За його словами, у Польщі давно друкують історичні комікси, у Чехії, Сербії, США активно використовують такий засіб популяризації історії.

"В Інституті національної пам'яті у нас було кілька спроб реалізувати це з приватними підрядниками, але з ряду причин не вдавалося. Врешті-решт знайшовся однодумець - інший працівник УІНП, Володимир Поліщук. Виявилося, що в нього є талант художника. Таким чином у нас виникла ця колаборація і комікс "Оборона Замостя. Легенда про лопату" побачив світ", - розповів співавтор коміксу.

Він додав, що це перший історичний мальопис, створений Українським інститутом національної пам'яті. Він також став першим у майбутній серії коміксів УІНП "Слава Героям", які охоплять низку героїчних сторінок української історії XX століття.

"Конкретно цей цикл складатиметься із трьох частин. Першу ми сьогодні презентуємо у Вінниці, а ще дві плануємо випустити наступного року. Власне, сценарій уже пророблений, вони на стадії зарисовок. Їх об'єднує головний герой – боєць армії УНР Гнат Вечірній на прізвисько Лопата, ветеран Першої світової війни. Власне, мальопис – це історія про його пригоди, фронтову службу й армію УНР під час Української революції 1917-1921 років. Одна частина коміксу розповідає про участь Гната Вечірнього у поході Петра Болбочана на Крим у 1918 році, друга - про спецоперацію гетьманської варти в Одесі. А третя, з якої ми, власне, почали, - історія про його участь в обороні Замостя 1920 року", - пояснив Кромф.

Він уточнив, що у коміксі розповідається про події оборонних боїв за Замостя 1920 року, в ході радянсько-польської війни, коли українські та польські союзні війська розгромили більшовицьку Першу кінну армію Будьонного.

Співавтор мальопису додав, що комікс "Оборона Замостя. Легенда про лопату" виданий накладом 750 примірників. У ньому розмістили історичну довідку та фотографії, які розповідають про бойові дії на Замості.

Загалом у коміксі 42 сторінки, він орієнтований на максимально широку аудиторію. На думку авторів, його можна давати читати дітям від 10 років. Утім, на фестивалі Comic Con мальопис здобув позитивні відгуки і від дорослих читачів.

Комікс, як і вся продукція УІНП, виданий за кошти платників податків і на комерційній основі не поширюється. Більшу частину накладу вже передали у регіони - поширюватимуть, зокрема, у навчальних закладах і бібліотеках.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.