У Китаї знайшли рештки великої панди, якій понад 100 тисяч років

Археологи Інституту гірських ресурсів при Академії наук Гуйчжоу (КНР) знайшли у найдовшій печері Азії на півдні Китаю рештки великої панди, якій близько 102 тисячі років.

Про це повідомляє Xinhua.

 

Інші знайдені рештки великої панди у печері Шуанхедун в окрузі Цзуньї показали, що тварина жила тут близько 49 тисяч років тому.

Археологи стверджують, що дуже рідко можна знайти такі добре збережені рештки великої панди.

Зазначається, що обидві знахідки свідчать про те, що великі панди на той час вже мали фізіологічні умови, щоб гнучко використовувати передні лапи, щоб хапати бамбук, як сучасні панди.

По цей день в печері виявлено майже 30 решток великої панди.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.