Україну обрали в Комітет із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту

Відтепер Україна спільно з іншими державами-учасницями впродовж чотирьох років буде працювати над убезпеченням культурної спадщини від наслідків збройних конфліктів

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив у Телеграмі.

 

"Щойно отримав важливі новини з ЮНЕСКО. Україну було обрано членом Комітету із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту. Рішення прийняли на 9-му засіданні держав-учасниць Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року", - поінформував Ткаченко.

За словами міністра культури та інформаційної політики, відтепер Україна спільно з іншими державами-учасницями буде працювати над убезпеченням культурної спадщини від наслідків збройних конфліктів.

"В умовах збройної агресії з боку Російської Федерації намагання поширити їхню інформаційну пропаганду, а також через постійні спроби привласнити собі українську культурну спадщину, – членство України є важливим етапом для нашої держави. Це стане дієвим механізмом для посилення захисту наших пам'яток в анексованому Криму та на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей", - заявив Ткаченко.

Також він додав, що термін членства – 4 роки, до 2025.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.