Україну обрали в Комітет із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту

Відтепер Україна спільно з іншими державами-учасницями впродовж чотирьох років буде працювати над убезпеченням культурної спадщини від наслідків збройних конфліктів

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив у Телеграмі.

 

"Щойно отримав важливі новини з ЮНЕСКО. Україну було обрано членом Комітету із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту. Рішення прийняли на 9-му засіданні держав-учасниць Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року", - поінформував Ткаченко.

За словами міністра культури та інформаційної політики, відтепер Україна спільно з іншими державами-учасницями буде працювати над убезпеченням культурної спадщини від наслідків збройних конфліктів.

"В умовах збройної агресії з боку Російської Федерації намагання поширити їхню інформаційну пропаганду, а також через постійні спроби привласнити собі українську культурну спадщину, – членство України є важливим етапом для нашої держави. Це стане дієвим механізмом для посилення захисту наших пам'яток в анексованому Криму та на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей", - заявив Ткаченко.

Також він додав, що термін членства – 4 роки, до 2025.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.