Поліція Львівщини озвучила версію загибелі історика Юрія Сілецького

Заступника директора Львівського історичного музею Юрія Сілецького, який напередодні виїхав з дому і не повернувся, знайшли мертвим.

Про це "Еспресо.Захід" повідомила речниця поліції Львівщини Світлана Добровольська.

 

 

"Відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 115 ККУ з приміткою самогубство. Тіло скеровано на експертизи, правоохоронці встановлюють обставини смерті. Тіло було знайдене в лісовому масиві поблизу одного з сіл Львівського району", – розповіли у пресслужбі поліції.

З власних джерел "Еспресо.Захід" стало відомо, що Юрій Сілецький напередодні зникнення зателефонував рідним і повідомив, що повертається додому.

Друзі і близькі Сілецького не вірять, що чоловік був схильним до суїциду.


Нагадуємо, що Юрій Сілецький приблизно о 13:00 6 листопада виїхав з місця проживання у Винники, поїхав трасою в напрямку Тернополя та не повернувся. Львівське РУП № 1 ГУНП у Львівській області оголосило чоловіка у розшук.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.