Дослідники знайшли у Помпеях кімнату рабів із предметами побуту. ВІДЕО

Археологи в Помпеях розкопали кімнату рабів, що дає більше розуміння про повсякденне життя помпейців, які загинули внаслідок виверження вулкану.

Про це 6 листопада повідомляє Міністерство культури Італії.

 

Кімнату знайшли в результаті розкопок вілли Чивіта Джуліана. У кімнаті було одне високе вікно і жодних прикрас на стінах, однак збереглися залишки трьох деревʼяних ліжок: два з них були розміром 1,7 метра, а одне — 1,4 метра, що, можливо, вказує на те, що там жила сімʼя з дитиною.

Поблизу деревʼяної скрині були металеві предмети та тканини, які "здаються частиною упряжі для коней". Також дослідники знайшли деревʼяний кермовий елемент колісниці.

Горщики та інші особисті речі були під ліжками, а вісім амфор (це стародавня посудина, що використовувалася як глечик для зберігання) — у кутку.

Ця вілла з панорамним видом на Середземне море на околиці давньоримського міста вважається однією з найзначніших нещодавніх знахідок у Помпеях.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.