У Києві перейменували 12 вулиць і дали назви 4 новим об’єктам топоніміки

Більше у Києві немає однієї з Московських вулиць, а також Кузнєцова, Молодогвардійської та інших. Вони перейменовані на честь діячів та діячок УНР, українських поетів та письменників, князів та козаків

Київрада підтримала рішення про встановлення назв безіменним топонімічним об'єктам та перейменування вулиць. Зокрема, перейменовано 12 вулиць та провулків, та встановлено назви 2 площам, скверу та вулиці. Про це повідомили у Департаменті суспільних комунікацій КМДА.

 

Відповідні громадські обговорення щодо цих змін попередньо відбулись на єдиному вебпорталі територіальної громади Києва у спеціальній рубриці "Е-місто" "Громадське обговорення проектів нормативно-правових актів", де кожен користувач мав змогу ознайомитись із запропонованим проєктом рішення, висловити свої пропозиції, зауваження, оприлюднити власну редакцію проєкту.

Зокрема, перейменовано у Святошинському районі:

– вулицю Миколи Кузнєцова на вулицю Олеся Бабія (на честь українського письменника, поета і літературознавця);

– вулицю Костюка на вулицю Професора Ейхельмана (видатного науковця, громадського та політичного діяча, вченого-правознавця);

– вулицю Павленка на вулицю Христини Сушко (видатної діячки та військового медика, поручника Армії УНР, однієї з найвідоміших учасниць Визвольних змагань 1917-1921 років);

– провулок Павленка на провулок Мовчунівський (повернення історичної назви).

У Солом'янському районі:

– вулицю Народного ополчення на вулицю Святослава Хороброго (для вшанування пам'яті правителя Київської Русі з династії Рюриковичів, Великого князя Київського);

– вулицю Молодогвардійську на вулицю Володимира Сікевича (видатного військового і політичного діяча, генерала-хорунжого армії УНР, полковника генерального штабу та генерал-майора царської армії, посла УНР в Угорщині);

– вулицю Петра Заломова на вулицю Феофіла Яновського (видатного лікаря-терапевта, дійсного члена Всеукраїнської академії наук).

– вулицю Московську (в селищі Жуляни) на вулицю Григорія Гуляницького (видатного військового і політичного діяча, одного з чільних дипломатів Гетьманщини, шляхтича, учасника міжусобних воєн часів Руїни).

У Дарницькому районі:

– вулицю Малоземельну на вулицю Алімпія Галика (видатного київського живописця і гравера XVIII століття, ієромонаха Києво-Печерської лаври, керівника Лаврської іконописної майстерні).

У Шевченківському районі:

– вулицю Цулукідзе на вулицю Наталі Забіли (видатної письменниці і поетеси);

– провулок Невський на провулок Нивський (від назви місцевості, де він пролягає).

У Дніпровському районі:

– вулицю Курнатовського на вулицю Остафія Дашкевича (політичного та громадського діяча, талановитого військового організатора, ідеолога реєстрової козаччини, першого козацького гетьмана).

Крім того, в Києві з'явилися:

  • площа Відрадна у Солом'янському районі (розташована на перетині просп. Відрадний та вул. Героїв Севастополя);
  • сквер імені Василя Сліпака на честь Героя України, всесвітньо відомого українського співака, добровольця, що загинув на Донбасі у 2016 році, (розташований на розі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік у Подільському районі);
  • вулиця Миколи Костомарова на честь видатного українського історика, поета та прозаїка (проїзд від вул. Професора Підвисоцького до ЖК "Новопечерські Липки" у Печерському районі);
  • Кловська площа, розташована біля станції метро "Кловська" у Печерському районі.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.