Національний музей історії України відкриває виставку до 400-річчя від завершення Хотинської війни

Цього року в жовтні виповнюється 400 років від завершення Хотинської війни — першого повномасштабного зіткнення Речі Посполитої, до якої входили й українські землі, та Османської імперії. До цієї дати Національний музей історії України–МІСТ відкриє виставку «Козацька звитяга під Хотином і доля Центрально-Східної Європи»

Успішна оборона Хотинської фортеці зупинила просування османської армії углиб Центрально-Східної Європи. Українські козаки вкотре продемонстрували свою військову потугу. Султан розраховував швидко розбити козацький табір, втім, у середині жовтня 1621 року був змушений припинити війну та підписати мирну угоду.

 

Невдовзі після завершення битва під Хотином перетворилася на символ воєнної звитяги християнського світу над мусульманським. Сьогодні на цю славну сторінку минулого претендують кілька держав-правонаступниць Речі Посполитої. Україна відзначає річницю події на державному рівні.

Виставка демонструє міжнародний масштаб Хотинської воєнної кампанії 1621 року та показує її ключових учасників — українських козаків, литовських, польських, османських і татарських вояків. У експозиції представлені яскраві зразки зброї і предметів побуту, а також артефакти, пов'язані з полем битви. Відвідувачі ознайомляться із унікальними предметами: булавою, з якою традиційно зображують гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного, кухлем німецьких майстрів 1660-х рр., на якому закарбовано сцену битви вершників християн із мусульманами, оригіналом листа з обозу до Лева Сапіги, репродукціями мініатюр Ґанізаде Надірі 1620-х рр., що оспівують гадану перемогу султана.

Герої 400-літньої давнини оживають у художніх реконструкціях Сергія Шаменкова, виконаних на основі досліджень артефактів епохи та джерел першої половини XVII ст. Відвідувачі побачать чотири відтворені фігури — українського козака, польського, османського і татарського воїна. Матеріальні реконструкції комплексів одягу і спорядження яскраво передають реалії Хотинської битви та показують матеріальний вимір військового повсякдення того часу.

Проєкт реалізований у партнерській співпраці з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського та Центральним державним історичним архівом України у місті Києві, Чернігівським обласним історичним музеєм імені В. В. Тарновського, Національним музеєм мистецтв ім. Б. та В. Ханенків, Національним історико-етнографічним заповідником "Переяслав", Державним заповідником міста Дубно.

Національна бібліотека Швеції та Бібліотека Музею палацу Топкапи у Стамбулі надали для виставки репродукції унікальних матеріалів.

Куратори виставки — науковці Національного музею історії України Ярослав Затилюк, Максим Яременко і Владислав Безпалько.

Виставку "Козацька звитяга під Хотином і доля Центрально-Східної Європи" відкриють для відвідувачів на третьому поверсі Національного музею історії України у 22-й залі (вул. Володимирська, 2). За умови відсутності карантинних обмежень вона триватиме до 31 березня 2022 р.

До загального огляду виставка відкривається в суботу, 6 листопада.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.