Національний музей історії України відкриває виставку до 400-річчя від завершення Хотинської війни

Цього року в жовтні виповнюється 400 років від завершення Хотинської війни — першого повномасштабного зіткнення Речі Посполитої, до якої входили й українські землі, та Османської імперії. До цієї дати Національний музей історії України–МІСТ відкриє виставку «Козацька звитяга під Хотином і доля Центрально-Східної Європи»

Успішна оборона Хотинської фортеці зупинила просування османської армії углиб Центрально-Східної Європи. Українські козаки вкотре продемонстрували свою військову потугу. Султан розраховував швидко розбити козацький табір, втім, у середині жовтня 1621 року був змушений припинити війну та підписати мирну угоду.

 

Невдовзі після завершення битва під Хотином перетворилася на символ воєнної звитяги християнського світу над мусульманським. Сьогодні на цю славну сторінку минулого претендують кілька держав-правонаступниць Речі Посполитої. Україна відзначає річницю події на державному рівні.

Виставка демонструє міжнародний масштаб Хотинської воєнної кампанії 1621 року та показує її ключових учасників — українських козаків, литовських, польських, османських і татарських вояків. У експозиції представлені яскраві зразки зброї і предметів побуту, а також артефакти, пов'язані з полем битви. Відвідувачі ознайомляться із унікальними предметами: булавою, з якою традиційно зображують гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного, кухлем німецьких майстрів 1660-х рр., на якому закарбовано сцену битви вершників християн із мусульманами, оригіналом листа з обозу до Лева Сапіги, репродукціями мініатюр Ґанізаде Надірі 1620-х рр., що оспівують гадану перемогу султана.

Герої 400-літньої давнини оживають у художніх реконструкціях Сергія Шаменкова, виконаних на основі досліджень артефактів епохи та джерел першої половини XVII ст. Відвідувачі побачать чотири відтворені фігури — українського козака, польського, османського і татарського воїна. Матеріальні реконструкції комплексів одягу і спорядження яскраво передають реалії Хотинської битви та показують матеріальний вимір військового повсякдення того часу.

Проєкт реалізований у партнерській співпраці з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського та Центральним державним історичним архівом України у місті Києві, Чернігівським обласним історичним музеєм імені В. В. Тарновського, Національним музеєм мистецтв ім. Б. та В. Ханенків, Національним історико-етнографічним заповідником "Переяслав", Державним заповідником міста Дубно.

Національна бібліотека Швеції та Бібліотека Музею палацу Топкапи у Стамбулі надали для виставки репродукції унікальних матеріалів.

Куратори виставки — науковці Національного музею історії України Ярослав Затилюк, Максим Яременко і Владислав Безпалько.

Виставку "Козацька звитяга під Хотином і доля Центрально-Східної Європи" відкриють для відвідувачів на третьому поверсі Національного музею історії України у 22-й залі (вул. Володимирська, 2). За умови відсутності карантинних обмежень вона триватиме до 31 березня 2022 р.

До загального огляду виставка відкривається в суботу, 6 листопада.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.