У Луцьку відкрили дворик єврейської історії

Унікальні світлини та документи, раритетні книги, вінтажні меблі, а також старовинні предмети побуту та релігійного культу, які свого часу належали єврейським родинам волинського краю, – це відтепер можна побачити в кімнаті-музеї "Історія нашого дворика"

 
фото - волинські новини

Кімнату єврейської історії та культури облаштували в приміщенні Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму. Цей будинок, розташований на вулиці Богдана Хмельницького, 6 у Луцьку, збудовано ще у 1921 році. На той час тут містилися правління Луцької єврейської гміни, єврейська школа, молитовний зал, рабинське управління та інші єврейські організації. За радянських часів у споруді діяв палац піонерів.

У 2000 році будівлю передали в довгострокове користування релігійній громаді прогресивного іудаїзму, а у 2010 році будинок общинного центру перейшов у власність громади. Тут було проведено реконструкцію фасаду, а у великому молитовному залі встановлено вітражі, які відображають релігійні свята єврейського народу. Нині приміщення є пам'яткою архітектури місцевого значення.

"Цього року департамент культури Луцької міської ради запропонував нам спільно організувати такий унікальний захід. І сьогодні ми можемо представити нашу ідею. Протягом багатьох років ми збирали матеріали для нашого маленького, скромного, але дуже затишного музею – це кімната "Історія нашого дворику". Тут містяться експонати не тільки з Луцька, а й із усієї Волинської області. Люди погодилися віддати нам їхні пам'ятні документи, фотографії або побутові речі", – зазначили представники єврейської громади міста Сергій Швардовський і Тетяна Плотнікова.

 

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.