Спецпроект

У канадському парламенті вшанували пам’ять жертв Голодомору

У федеральному парламенті Канади з ініціативи депутата українського походження Івана Бейкера вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, вшанування відбулося у перший сесійний день нового скликання канадського парламенту.

 

"Я підіймаюся, аби вшанувати 80-ту річницю геноциду голодом в Україні, відомого як Голодомор, під час якого Йосип Сталін закрив українські кордони та конфіскував усю їжу, аби знищити українське населення, налаштоване проти його правління", – сказав Бейкер під час свого виступу.

Він розповів, що на піку Голодомору щохвилини вмирало 19 людей, щогодини – 1 200 і щодня – 28 тисяч. "Світ зберігав мовчання. Як наслідок – загинули мільйони", – наголосив парламентарій.

За словами Бейкера, його власна бабуся Алана пережила Голодомор. "Вона колись сказала мені, що сподівається на те, що жертв Голодомору не лише пам'ятатимуть, але й вшановуватимуть. Вшановування означає не лише згадування, але й упевнення, що такі злочини більше ніколи не повторяться", – зауважив він.

Депутат висловив сподівання, що "цього тижня ми всі згадаємо та вшануємо жертв". "Нам також слід подвоїти зусилля, аби упевнитися, що подібні злочини – які трапляються навіть зараз – будуть припинені й ніколи не повторяться", – підсумував Бейкер.

По завершенню промови усі присутні в залі депутати піднялися та відреагували оплесками на виступ колеги.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.