Спецпроект

Свідомо завищуючи кількість жертв Голодомору, ми применшуємо здатність українців до боротьби і виживання – історик

Свідомо завищуючи кількість жертв Голодомору ми применшуємо здатність українців до боротьби і виживання. Українців винищували і іншими способами, про це важливо пам’ятати.

Про це заявив Кирило Галушко, кандидат історичних наук, координатор громадського проєкту "Лікбез. Історичний фронт", співробітник Інституту історії України НАНУ.

 

Під час прес-брифінгу в прес-центрі Українського кризового медіа-центру він розповів про те, що наукова спільнота занепокоєна питанням фальсифікації кількості жертв Голодомору 1932-1933 років. Він наголосив, що сьогодні в інформаційному просторі лунають різні, переважно завищенні і необґрунтовані, цифри жертв.

Це може як дискредитувати українську науку, так і підривати доказову базу для звинувачень на адресу Кремля у системному знищенні українців протягом багатьох десятиліть.

"Для багатьох наших сучасників не є зрозумілою методологія підрахунку жертв Голодомору. Переважна кількість українців визнає голод геноцидом. Проте дехто вважає що чим більша буде кількість зазначених жертв – тим швидше вдасться довести злочини Кремля.

Визнання геноциду не залежить від кількості жертв. Найбільше важать докази. Якщо ми будемо свідомо збільшувати кількість жертв – це тільки буде дискредитувати наші дії на шляху до світового визнання Голодомору геноцидом", – додав Геннадій Єфіменко, кандидат історичних наук, представник громадського проєкту "Лікбез. Історичний фронт", співробітник Інституту історії України НАНУ.

 

Спікери зазначили,що після 2008 року оцінки різних демографів коливалися від 2,5 до 5 млн жертв Голодомору 1932-1933 років, а попри теперішню доступність джерел зараз дуже важко встановити реальну цифру. Вони не виключають, що ті, хто свідомо завищують ці дані – діють в інтересах Кремля.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.