Міськрада Львова розгляне петицію про демонтаж пам’ятника Моцарту-сину

Депутати Львівської міської ради розглянуть у четвер, 25 листопада, петицію, яка набрала необхідні 500 голосів, про демонтаж пам’ятника Ксаверу Моцарту. Водночас, в Україні і за кордоном об’єднуються прихильники скульптури і сенсів, які вона несе.

Про це у Фейсбуці повідомила мистецтвознавиця, дружина міського голови Львова Катерина Кіт-Садова.

 

"Отже, в четвер винесено на розгляд петицію про знесення скульптури Ксаверу Моцарту. Україну врятує творчий дух! Дарований Богом! Скульптура – його матеріальне втілення. Її присутність у княжому місті Лева – свідчення, що є відважні люди, які торують шлях до свободи Духу!

Революція Гідності стала точкою неповернення для мене. Я не змирюся з тим, щоб свободу Духу ув'язнювали незнанням, почуттям меншовартості і ресентиментом", - написала Кіт-Садова.

Всесвітньовідома диригентка Оксана Линів, яка стала ініціаторкою встановлення пам'ятника Францу Ксаверу Моцарту на площі Маланюка у Львові заручилася підтримкою міжнародних мистецтвознавців та впливових діячів культури та сподівається, що скульптура залишиться на своєму місці.

"За збереження скульптури Ф.К.Моцарта на площі Маланюка вже висловилися десятки митців та спеціалістів України та цілого світу, і я вірю, що середньовічна розправа над сучасним арт-об'єктом не відбудеться, a здоровий глузд і прогресивна думка лідерів нашого сусппільства переможуть!", - зазначила Линів.


Нагадуємо, що пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту – сину великого композитора Вольфганга Амадея Моцарта, який урочисто відкрили у Львові 26 серпня, не просто викликав жваві дискусії серед львівської культурної та історичної спільноти, а й спонукав містян звернутися до міськради з петицією про його демонтаж, її подала мистецвознавиця Наталія Криничанка. Електронне звернення за кілька днів набрало 500 голосів.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.