Міськрада Львова розгляне петицію про демонтаж пам’ятника Моцарту-сину

Депутати Львівської міської ради розглянуть у четвер, 25 листопада, петицію, яка набрала необхідні 500 голосів, про демонтаж пам’ятника Ксаверу Моцарту. Водночас, в Україні і за кордоном об’єднуються прихильники скульптури і сенсів, які вона несе.

Про це у Фейсбуці повідомила мистецтвознавиця, дружина міського голови Львова Катерина Кіт-Садова.

 

"Отже, в четвер винесено на розгляд петицію про знесення скульптури Ксаверу Моцарту. Україну врятує творчий дух! Дарований Богом! Скульптура – його матеріальне втілення. Її присутність у княжому місті Лева – свідчення, що є відважні люди, які торують шлях до свободи Духу!

Революція Гідності стала точкою неповернення для мене. Я не змирюся з тим, щоб свободу Духу ув'язнювали незнанням, почуттям меншовартості і ресентиментом", - написала Кіт-Садова.

Всесвітньовідома диригентка Оксана Линів, яка стала ініціаторкою встановлення пам'ятника Францу Ксаверу Моцарту на площі Маланюка у Львові заручилася підтримкою міжнародних мистецтвознавців та впливових діячів культури та сподівається, що скульптура залишиться на своєму місці.

"За збереження скульптури Ф.К.Моцарта на площі Маланюка вже висловилися десятки митців та спеціалістів України та цілого світу, і я вірю, що середньовічна розправа над сучасним арт-об'єктом не відбудеться, a здоровий глузд і прогресивна думка лідерів нашого сусппільства переможуть!", - зазначила Линів.


Нагадуємо, що пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту – сину великого композитора Вольфганга Амадея Моцарта, який урочисто відкрили у Львові 26 серпня, не просто викликав жваві дискусії серед львівської культурної та історичної спільноти, а й спонукав містян звернутися до міськради з петицією про його демонтаж, її подала мистецвознавиця Наталія Криничанка. Електронне звернення за кілька днів набрало 500 голосів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.