In memoriam. У Харкові помер колишній в'язень чотирьох нацистських таборів Ігор Маліцький

Сьогодні, 23 листопада, у Харкові на 96-му році життя помер колишній в'язень чотирьох нацистських концтаборів, свідок Голодомору 1932-1933 років, зоозахисник Ігор Маліцький.

Про це повідомив засновник ГО UAnimals Олександр Тодорчук, передає Локальна історія.

 

"Прощавайте, людино зі сталі! Сьогодні у вічність пішов Ігор Маліцький. В часи Другої світової українець пройшов страшні концтабори Аушвіц, Терезін і Маутгаузен. Над ним ставив досліди нацистський "янгол смерті" Йозеф Менгеле. Але Маліцький вистояв", – написав Тодорчук.

Він розповів, що із Ігорем Маліцьким познайомився кілька років тому. У свої 92 роки той вирішив підтримати UAnimals.

"Називав цирки – концтабором для тварин і згадував, як у Аушвіці наглядачі теж змушувати виконувати "трюки" заради розваги. Написав лист президенту із закликом заборонити знущання на манежі", – написав Олександр Тодорчук.

У ЗМІ зазначають, що попри поважний вік Маліцький підтримував українських захисників та регулярно відвідував позиції ЗСУ на Донбасі.

За вагомий внесок у розвиток ветеранського руху, військово-патріотичного виховання молоді, відданість справі, активну життєву позицію Маліцького нагородили орденом За заслуги II ступеня.


Ігор Маліцький народився 12 лютого 1925 року у Харкові. У 1938 році його батька репресували.

Пережив голод 1930-х років.

Під час окупації Харкова у 1943 році Маліцького відправили до Німеччини. Однак йому вдалось втекти до колишньої Чехословаччини. Там його й арештували.

За три роки був в'язнем чотирьох нацистських концентраційних таборів – Терезін, Аушвіц, Маутгаузен та його філії "Лінц 3". Там йому присвоїли номер 188005.

На початку 1945 року під час повстання у бараку смертників Маліцькому вдалось втекти.

Після визволення та демобілізації з Червоної армії закінчив Харківський гірничий інститут. Став вченим в галузі машинобудування, був найстаршим викладачем Української інженерно-педагогічної академії, який підготував шістьох кандидатів технічних наук. Попри вік, Ігор Маліцький залишався активним, зустрічався з молоддю, висловлював свою думку про події в Україні на Facebook, засуджував російську агресію, їздив до військовослужбовців на схід України.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.