Спецпроект

АНОНС: В Україні презентують перший всеукраїнський поіменний онлайн пошук жертв Голодомору

Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору, Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору представить оновлення краудфандингової платформи “Зерна правди”. На ній запрацювала нова функція поіменного пошуку людей — жертв Голодомору 1932-1933 років. Загалом у базу для пошуку імпортовано більше 805 тис. імен жертв Голодомору, що стало можливо завдяки оцифруванню Мартирологу, складеного у 2008 році в рамках проєкту “Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні”.

Про це повідомляє Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору.

 

Презентація відбудеться у форматі інтерактивної акції "Прорости зерна правди" по вул. Хрещатик 34. На локації поряд з магазином Всі. Свої. Дім та декор буде розміщено технічний юніт, де усі охочі містяни та гості столиці протягом дня, з 10:00 до 20:00, зможуть вільно протестувати функцію пошуку.

Технічний юніт це сенсорний екран, на який буде транслюватися веб-сайт "Зерна правди". На цьому екрані будь-хто зможе випробувати функцію пошуку — ввести прізвище або назву населеного пункту і віднайти своїх рідних та близьких, котрі стали жертвами Голодомору.


Програма події:

  • Публічна презентація, що стартує о 12:00 разом з учасниками акції, та випробування нового функціоналу краудфандингової платформи "Зерна правди";
  • Символічне передання оцифрованої бази Мартирологу, складеного у 2008 році у рамках проєкту "Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні в користування колективу Національного Музею Голодомору-геноциду для подальшого опрацювання науковими співробітниками.


До участі в події запрошені представники:

  • Національного музею Голодомору-геноциду
  • Українського інституту національної пам'яті 
  • Архіву Національної пам'яті
  • Державної архівної служби
  • Експедиційно-медійного проєкту Ukraїner
  • Громадських і культурних організацій та амбасадори платформи "Зерна правди"


Довідка:

Краудфандингова платформа "Зерна правди" була створена у 2020 році, її розробником виступила українська ІТ-компанія SoftServe. В основі платформи закладено філософію поіменного вшанування кожної з мільйонів жертв Голодомору-геноциду. Кожен благодійний внесок відкриває одну віртуальну зернину. Вона є персональною та вшановує одну жертву геноциду: містить ім'я, вік та назву населеного пункту людини, котра загинула від Голодомору.

Відтепер кожна людина може ввести в пошук прізвище або назву населеного пункту і дізнатися правду про історію свого роду в часи Голодомору. Наприклад, пошук за прізвищем "Бабенко" дозволяє знайти згадку про 686 жертв Голодомору.


Час:
25 листопада, четвер, 12:00-13:00


Місце:
вул. Хрещатик 34, магазин Всі. Свої. Дім та декор


Акредитація для журналістів за посиланням.


Контакти: Юлія Гаврилюк, керівниця комунікаційних проєктів Фонду Музею Голодомору, 097 629 1991, j.havryliuk@fdhvm.org, FB


Фонд Музею Голодомору
— благодійна організація, яка працює для створення дизайн-проєкту основної експозиції Музею Голодомору та його втілення, а також за облаштування внутрішнього простору Музею. Фонд працює з 2018 року, за цей час вже зібрав 31 млн гривень для створення та втілення проєкту експозиції Музею Голодомору, що зараз будується у Києві.


Всі. Свої
— найбільша платформа українських брендів, заснована Ганною Луковкіною в 2015 році. ВСІ. СВОЇ в рамках розвитку корпоративної соціальної відповідальності ініціює та підтримує ряд соціальних і культурних проєктів: рух #добісапакет, котрий спонукає українців здавати поліетиленові пакети на переробку; Капсульна колекція жіночих футболок з принтами проти гендерних стереотипів "Не вішай ярлики!"; Проєкт "Свої вітрини. Кольори України", який відроджує українські традиції у вітринах. Джерелом натхнення для створення нових вітрин магазину стало розмаїття відтінків української землі та барви природних матеріалів.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.