У Львові хочуть відкрити сучасний археологічний музей

Протягом п’яти років у Львівській області планують покращувати музейну сферу. Зокрема, у Львові планують створити сучасний археологічний музей.

Як передає Amazing Ukraine, про це повідомляє пресслужба Львівської облради.

 

В Історико-краєзнавчому музеї у Винниках стартувала одинадцята міжнародна наукова конференція "СВІТ ЗБРОЇ: мисливські й воїнські звичаї та засоби в археологічному та етнологічному контексті". Захід об'єднав українських та польських науковців.

Голова депутатської комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської облради Святослав Шеремета зазначив, що на Львівщині планують покращувати музейну сферу.

"Насамперед варто відзначити самовіддану роботу колективу, який створив і розвиває сучасний музей. Фонди музею складають понад 80 тис. експонатів основного фонду і 35 тис. допоміжного. Тут багато археологічних експонатів, щорічно відбуваються експедиції, досліджуються нові місця Ми, депутати обласної ради визначили для себе пріоритет у тому, щоб за 5 років роботи покращити музейну сферу нашого краю", – зазначив Святослав Шеремета.

Депутати також розповіли, що планують відкрити у Львові сучасний археологічний музей.

"Відкривати таємниці нашої землі для світу – це надзвичайно важливо. Українська земля має дуже давню історію, яку ми не вивчали. Тому тепер хочеться знати все більше. На Львівщині має постати сучасний музей археології, треба знайти спосіб і зробити все, щоб такий центр нашої історії й культури швидше створити", – повідомив голова комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку ЛОР Володимир Квурт.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.