Журналістку Івлєву в РФ оштрафували на 150 тисяч рублів за пікет на підтримку «Меморіалу»

У Москві суд оштрафував журналістку Вікторію Івлєву на 150 тисяч рублів (близько 53 тис. грн) за участь у пікетах на підтримку товариства «Меморіал».

Про це повідомляє "Дождь" із посиланням на адвоката Івана Уткіна.

 

За участь у пікеті 20 листопада на Пушкінській площі у центрі Москви разом з Вікторією Івлєвою оштрафували правозахисника Юрія Самодурова – на 20 тисяч рублів.

Зазначається, що Самодурова обвинуватили у порушенні порядку проведення публічних акцій, Івлєву – в повторному такому порушенні.

За словами журналістки, вона простояла з плакатом близько трьох хвилин, після чого їх із Самодуровим забрала поліція. Загалом на пікетах було затримано 12 осіб.

Як додає видання, після затримання Івлєву й Самодурова залишили у відділку до понеділка – майже на два дні.


Нагадаємо, Московський міський суд зареєстрував позов прокуратури Москви з вимогою ліквідувати правозахисний центр "Меморіал". Засідання у цій справі призначено на 23 листопада.

Окрім того, генеральна прокуратура Росії звернулася до верховного суду з вимогою ліквідувати "Міжнародний Меморіал", а також його підрозділи - правозахисний центр, архів, бібліотеку та музей. Причиною прокуратура вказала "систематичні порушення законодавства про "іноземних агентів". Судове засідання з цього питання заплановано на 25 листопада.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.