Журналістку Івлєву в РФ оштрафували на 150 тисяч рублів за пікет на підтримку «Меморіалу»

У Москві суд оштрафував журналістку Вікторію Івлєву на 150 тисяч рублів (близько 53 тис. грн) за участь у пікетах на підтримку товариства «Меморіал».

Про це повідомляє "Дождь" із посиланням на адвоката Івана Уткіна.

 

За участь у пікеті 20 листопада на Пушкінській площі у центрі Москви разом з Вікторією Івлєвою оштрафували правозахисника Юрія Самодурова – на 20 тисяч рублів.

Зазначається, що Самодурова обвинуватили у порушенні порядку проведення публічних акцій, Івлєву – в повторному такому порушенні.

За словами журналістки, вона простояла з плакатом близько трьох хвилин, після чого їх із Самодуровим забрала поліція. Загалом на пікетах було затримано 12 осіб.

Як додає видання, після затримання Івлєву й Самодурова залишили у відділку до понеділка – майже на два дні.


Нагадаємо, Московський міський суд зареєстрував позов прокуратури Москви з вимогою ліквідувати правозахисний центр "Меморіал". Засідання у цій справі призначено на 23 листопада.

Окрім того, генеральна прокуратура Росії звернулася до верховного суду з вимогою ліквідувати "Міжнародний Меморіал", а також його підрозділи - правозахисний центр, архів, бібліотеку та музей. Причиною прокуратура вказала "систематичні порушення законодавства про "іноземних агентів". Судове засідання з цього питання заплановано на 25 листопада.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.