Спецпроект

Голодомор нагадує, що смертельна агресія Росії повторюється й нині – Маркарова

Вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду українського народу 1932-33 років є нагадуванням для нинішнього покоління борців за незалежність України, що вони є послідовниками нації, яку Росія намагалася знищити впродовж історії.

Про це заявила під час меморіального заходу у Вашингтоні в пам'ять про трагедію Голодомору посол України в США Оксана Маркарова, передає власний кореспондент Укрінформу.

 

"Ми оплакуємо і пам'ятаємо (жертви трагедії – ред.) разом, але йдеться не тільки про пам'ять і стогнання – йдеться про боротьбу",- зауважила Маркарова.

Вона підкреслила, що тепер українські борці за незалежність мусять протистояти агресії Кремля, який на початку 1930-х років також знищував мільйони українців, влаштувавши геноцид голодом. За її словами, дуже важливо пам'ятати трагедію 1932-33 років, викривати правду та спростовувати брехливі наративи Кремля про нібито неврожаї.

"У сьогоднішній боротьбі за нашу незалежність і територіальну цілісність важливо пам'ятати, що ми – не перше покоління, яке бореться з цим злом", - підкреслила посол України в США.

Вона висловила вдячність американській владі, яка визнала на рівні обох палат Конгресу США, а також окремих штатів, Голодомор геноцидом українського народу. Це, за її словами, підтверджує на міжнародному рівні відповідальність сталінського режиму за його злодіяння, а також поширює правду для всього цивілізованого світу.


Меморіальний захід за жертвами Голодомору "Запали пам'ятну свічку" пройшов у понеділок у центрі американської столиці, неподалік Капітолію, де встановлений пам'ятник Holodomor 1932-1933. У заході взяли участь українські дипломати, представники американського уряду, духовенства, української громади в США.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.