У дерев’яній церкві на Львівщині знайшли давню синьо-жовту стрічку

У селі Кугаїв, що на Львівщині, є старовинна дерев'яна церква 1693 року. Оскільки стан бойківської церкви вимагає укріплення, зараз нею займається група волонтерів та готує будівлю до зими. Під час таких робіт знайшли шовкову синьо-жовту стрічку.

Про це повідомляє Андрій Салюк, голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

 

"Коли, після завершення усіх робіт, ми почали прибирати, в одному дуже непримітному місці знайшли отакий бант із синьо-жовтої стрічки.

Виглядає на давню, шовкову стрічку.

Може був час, коли хтось вважав за необхідне не знищити, а саме заховати цю стрічку в старовинній церкві.

Спробуємо проконсультуватися з реставраторами тканин. Може вдасться зорієнтуватися, з якого часу може бути цей синьо-жовтий бант" - написав А. Салюк.

У коментарях підписники припустили, що ця стрічка опинилася в церкві за часів Другої світової війни, а тому, хто її заховав, могла коштувати свободи чи навіть життя. Водночас художниця-реставраторка Мар'яна Квятковська зауважила, що знахідку могли сховати і раніше – близько сотні років тому.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.