МОН призначило стипендії молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності

Міністерство освіти та науки визначило переможців на здобуття у 2022 році державних іменних стипендій найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

Відповідний наказ підписав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, повідомляє МОН.

 

"Переможці конкурсу – 22 найкращих молодих учених отримають стипендії з 1 січня 2022 року на один рік у розмірі майже 5 тис. гривень. Кожен стипендіат має вагомий внесок у розвиток української науки як важливої складової захисту національних інтересів України, за посилення міжнародного авторитету України, внесок у розвиток демократичних та гуманістичних цінностей у сфері науки і освіти, а також займає активну громадську позицію", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, за здобуття стипендій змагалися 176 претендентів, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти та наукових установах, що належать до сфери управління міністерств, СБУ або перебувають у віданні Національної академії наук України, національних галузевих академій.

Визначення переможців на здобуття державних іменних стипендій відбулось відповідно за п'ятьма номінаціями:


стипендія імені Дмитра Максимова – п'ять осіб;

стипендія імені Назарія Войтовича – п'ять осіб;

стипендія імені Романа Гурика – чотири особи;

стипендія імені Устима Голоднюка – чотири особи;

стипендія імені Юрія Поправки – чотири особи.


Згідно з наказом МОН, державні іменні стипендії найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні на 2022 рік призначаються у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на початок року.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.