В Україні запустили сайт, на якому можна «прогулятись» Чорнобилем та «політати» над Прип’яттю

Освітня та комунікаційна онлайн-платформа «Чорнобиль. Подорож», запуск якої відбувся з ініціативи Офісу Президента, дає змогу здійснити віртуальну мандрівку зоною відчуження.

Про це повідомляє Офіційне інтернет-представництво глави держави.

 

"Цьогоріч виповнилося 35 років Чорнобильській трагедії. Та квітнева ніч понад тридцять років тому поділила життя мільйонів людей на "до" й "після". Слово "Чорнобиль" почув весь світ. Але його почали згадувати здебільшого поряд зі словами "трагедія", "катастрофа", "лихо".

Це дійсно чи не найбільша техногенна катастрофа людства. І це справді величезна трагедія. Це зламані людські долі, покинуті помешкання та спустошені землі зони відчуження. Але також варто звернути увагу на інший бік Чорнобиля – на мужність та самовідданість героїв, які майже голіруч протистояли цій катастрофі.

Понад 600 тисяч людей брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Багато з них віддали своє життя та здоров'я заради життя інших та безпеки майбутніх поколінь. Ми маємо зберегти пам'ять про них та передати її нашим дітям та онукам. Щоб більше ніколи не допускати подібних катастроф на нашій планеті. Маємо шанувати подвиг ліквідаторів та пам'ятати його ціну", – зазначив Президент Володимир Зеленський.

Проєкт створено Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів спільно з Державним агентством з управління зоною відчуження за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики.

Сайт "Чорнобиль. Подорож" розроблено вебпродакшн-студією Gremcy. Перейшовши за посиланням , можна здійснити інтерактивну подорож у просторі та часі, зокрема політати над сучасною Прип'яттю, радіолокаційною станцією "Дуга" та покинутими селами Полісся, ознайомитися з хронологією аварії, світовим контекстом 1986 року, почути розмови про майбутнє зони відчуження та історії людей, чиї долі змінила катастрофа.

Сайт "Чорнобиль. Подорож" створений за принципами скролітелінгу – це безперервна розповідь з мультимедійними елементами, що активуються під час гортання й натискання.

"Важливо відкривати таємниці Чорнобиля та передавати ці знання наступним поколінням. Тут має цінність кожна історія, кожен спогад людей у надзвичайних обставинах, свідчення ліквідаторів, науковців, інженерів, колишніх чиновників, військових та всіх, хто має що сказати", – наголосив заступник керівника ОП Кирило Тимошенко.

За його словами, важливо, щоб Чорнобиль став не місцем забуття, а точкою розвитку та правильних висновків.

Над проєктом працювала команда з понад двохсот фахівців, від істориків до радіологів. На сайті представлені розсекречені документи та наукові дослідження, що допомагають розібратися в причинах трагічних подій та розвіяти поширені міфи про Чорнобиль.

У блоці "Люди" - історії свідків, сучасників аварії на ЧАЕС.

Охочі зможуть долучитися до цього проєкту, поділившись своєю історією про Чорнобиль чи баченням його майбутнього. Для цього на сайті передбачена спеціальна форма, щоб доповнити проєкт своєю розповіддю. А щоб висловити думку про розвиток Чорнобиля, слід натиснути на відео з дискусією фахівців у блоці "Сьогодні, завтра".

Ця освітня та комунікаційна платформа стала продовженням однойменної мультимедійної виставки, відкритої в Національному комплексі "Експоцентр України" до 35-річчя Чорнобильської катастрофи.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.